Переселенці та прострочені кредити. Поради юриста

Багато переселенців зіткнулися з проблемою прострочених банківських кредитів. Люди не відмовляються платити, просто немає такої можливості. Як можна вирішити цю проблему, пояснив юрист сумської приймальні Української Гельсінської спілки Володимир Виноградов.

– Очевидно, що люди, які через конфлікт змінили своє місце проживання, насамперед, думають про те, як влаштуватися і вижити. Саме тому питання погашення кредитів відходять на другий план. Скільки переселенців мають такі проблеми за вашими оцінками, і про яку загальну суму коштів йде мова?

– Ця проблема стосується дуже великої кількості переселенців. З початком збройного конфлікту на Донбасі виникла така ситуація, коли [у 2014 році] на непідконтрольній українській владі території (НКТ) було припинено фінансування, у тому числі бюджетних установ, потім припинили роботу відповідні банківські установи. А люди на НКТ мали кредитні банківські картки (такі картки видавав майже кожен банк) і багато хто у зв’язку з нестачею грошей був змушений зняти гроші, у тому числі, за кредитними картками. Більшість цих карток і умов кредитних угод передбачали так звані «складні відсотки», тобто нарахування процентної ставки на залишок. Це означає, що зобов’язання цих осіб зростають, як снігова куля – якщо не буде сплати за цими кредитами, сума може перетворитися на дуже значні кошти.

У тих ситуаціях, які я спостерігав, загалом ішлося про 10–15 тисяч гривень, залежно від встановленого на картці кредитного ліміту.

– Тобто вони брали не кредит, а просто знімали кредитний ліміт із банківських карток…

– Дуже багато установ виплачували заробітну плату на карткові рахунки, а при оформленні цих карткових рахунків особам пропонувалися кредитні картки. У той час [до 2014 року] в державі була певна економічна стабільність, тому ці картки видавали майже кожній людині.

– А багато людей взагалі мають такі проблеми?

– З тих людей, які звертаються в нашу приймальню, – приблизно 20–30% загальної кількості стикаються з проблемою прострочених кредитів.

– Це означає, що якщо переїхали приблизно 2 мільйони, то 20% з них або навіть приблизно кожен п’ятий переселенець має такі проблеми за вашими спостереженнями. Банки-кредитори в цьому невинні, позичальники теж. Хто ж має вирішувати проблему?

– На проблему має звернути увагу держава, оскільки вона має прямий стосунок до цієї проблеми. І громадяни, і банки покладалися на захист своїх законних прав та інтересів.

– Держава – це ми, тобто ми маємо заплатити ці гроші зі своїх кишень.

– Ні. Треба визначити правовий механізм, який дозволяв би якийсь час не стягувати ці кошти з осіб. Зараз є законодавчо встановлена норма, згідно з якою переселенці звільняються від сплати штрафів та пені за прострочені кредитні зобов’язання, але вони не звільнені від сплати відсотків і від погашення основної частини боргу.

– А які тут взагалі можуть бути виходи? Ось до вас у приймальню звертаються переселенці з такими питаннями, що ви їм радите?

– Якщо виходити з тієї ситуації нинішнього законодавства, то якщо є заборгованість за кредитом, і немає можливості особі виконати це зобов’язання, тобто рекомендації щодо роботи банків із позичальниками, які мають заборгованість за споживчими кредитами та потрапили в скрутне фінансове становище. Вони схвалені постановою Правління Національного банку № 461 від 06.08.2009. За цим рекомендаціям банки мають надавати позичальникам повну, доступну інформацію про розмір цього кредиту, а також повинні провести певні заходи, які будуть спрямовані на те, щоб цю заборгованість реструктуризувати. Можна цей шлях використовувати для вирішення.

По-перше, потрібно звернутися в банк, з’ясувати, яка заборгованість є на цей час, з чого ця заборгованість складається, яка заборгованість за відсотками, за основними зобов’язаннями, за штрафами, за пенею. Якщо банк заявить, що особа має сплатити штрафи або пеню, то ці вимоги не можуть бути задоволені, оскільки діє мораторій. Тому після цього можливе вирішення питання про реструктуризацію кредитного зобов’язання.

– А якщо вже все встановили, є пеня, і штраф, і папір, і друк, і підпис, і претензія банку вже настільки категорична. Що ми робимо?

– Банк, як правило, звертається до суду. Але для цього банк має звертатися за місцем проживання особи і складати позовну заяву. Коли ця позовна заява буде вже в людини, тоді вже можливе ініціювання в судовому засіданні фінансово-економічної експертизи, яка дозволить подивитися з іншого боку, з експертного боку на суму заборгованості, а також на правомірність нарахування відсотків за кредитом і загалом умов кредитного договору.

За висновком цієї експертизи суд уже й буде приймати відповідне рішення. З цієї експертизи в межах процесу можна ставити питання, можна подати письмове клопотання і вже у конкретній ситуації вирішується це питання.

Але якщо суд вирішить справу на користь позивача (тобто прийме рішення про стягнення коштів із переселенця), то навіть у цій ситуації є вихід. Є певні норми, зокрема, ст. 373 Цивільно-процесуального кодексу, яка передбачає рішення в судовому порядку питання про розстрочення або відстрочення, зміну виконання і способу рішення суду. Тобто можна наполягати під час судового засідання, щоб суд застосував цю розстрочку. Або вже після рішення в справі знову звертатися до суду, суд на підставі цієї норми має розглянути заяву і прийняти відповідне рішення. Тобто майже всі переселенці перебувають у скрутному матеріальному становищі, є підстави для відповідного обґрунтування, щоб суд вирішив це питання.

У нашій практиці була така ситуація, за якої кредитні зобов’язання (тобто останній платіж, який мав був бути виконаний за кредитом) були зроблені навесні 2014 року. Тобто, фактично, навесні 2017 року вже закінчується трирічний термін позовної давності за цим питанням. Тому буде утруднене стягнення цих коштів, оскільки, якщо банк не ініціює процедуру судового розгляду до закінчення трирічного терміну, то будуть виникати складнощі під час звернення до суду.

Але тут потрібно згадати про тему списання податкового боргу в разі, якщо буде здійснено списання кредитного боргу й буде закрито кредитний договір. Навіть після того, як пройде термін позовної давності, і банк вже в судовому порядку не зможе стягнути ці кошти. Треба пам’ятати про норми податкового законодавства. Якщо особі проводиться списання кредитного боргу, то, за нормами Податкового кодексу України ця сума підлягає оподаткуванню. Оскільки, у цьому разі, отримане списання вважається податковим благом особи. І тому переселенці, щодо яких це сталося, мають самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб. Тобто, подати річну декларацію, також сплатити судовий збір.

– Якщо переселенець впевнений у своїй правоті, і неправомірно застосовані ці відсотки, і пеня, і все інше, він може піти в апеляцію проти рішення суду першої інстанції у вищих судах. І потім буде касаційний розгляд. Тобто не така швидка ця справа?

– Я повністю з цим згоден. Досить багато механізмів, у тому числі, для затягування судового процесу…

– Але це ж дорого, хто взагалі буде ходити як адвокат на всі ці суди, звідки бідний переселенець візьме гроші на адвокатів? Він може звернутися до вас, наприклад, до громадської приймальні?

– Людина може звернутися в будь-яку громадську приймальню Української гельсінської спілки, де їй буде надана відповідна консультація або людина буде забезпечена відповідним матеріалом і адвокатом. В окремих справах громадська приймальня надає первинну правову консультацію, і в серйозних випадках справа направляється до Києва, вже в Центр стратегічних справ, і там вирішується питання – надати цій людині адвоката чи ні.

ДЖЕРЕЛО