Пекло Оленівки: колишні в’язні колонії довірили свої історії Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

Оленівка. Рік тому, в ніч на 29 липня 2022 року в колонії, де росіяни утримували полонених військових з Азовсталі, пролунав вибух. Загинуло більше 50 людей, понад 70 отримали важкі поранення. У своїх «традиціях», росія намагалася звинуватити у злочині Україну.

Раніше в Оленівці — тимчасово окупованому селищі Донецької області — розміщувалася виправна колонія. З початку повномасштабної війни ворог привозить сюди в’язнів. Не лише військових, а й цивільних, які намагалися втекти з окупації чи активно допомагали своїм співвітчизникам.

У Музеї «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова чимало історій мирних людей, які пережили полон в Оленівці. Ув’язнення більшості з них тривало понад 100 діб.

Ганна Ворошева: «Я — мирний мешканець. Я це формулювання почула один раз і далі його завжди скрізь промовляла. Тому що під цивільними вони мають на увазі поліцейських, колишніх співробітників прокуратури». Найжорстокішими, за її словами, були жінки-конвоїри. Розповідь Ганни тут: 

"Музей Голоси Мирних" - "Я зіткнулася з жінками-конвоїрами, з якими за жорстокістю не зрівняються чоловіки-конвоїри"

Костянтин Величко: «Допити. Сидіння навприсядки. Побиття. Потім камера 3×4, і двадцять з лишком осіб. Спати доводиться по 3–4 години. Змінами, тому що всі лягти не можуть. Хтось сидить, хтось пробує лежати, хтось сидить на столику, хтось під столиком». Як окупанти створювали фейки для Червоного Хреста та телебачення силами ув’язнених? Слухайте історію Костянтина: 

"Музей Голоси Мирних" - “Коли людина починала синіти від побоїв, давали нашатир! Так “лікували”

Сергій Лін — волонтер, який навіть перебуваючи у цьому концтаборі примудрився зберегти іншому ув’язненому життя. Той, кого він врятував, — заслужений тренер України з боксу.

«Йому стало зле. Я почав робити реанімаційний масаж. Ми його дві з половиною години витягували. Його забрали до лікарні. Через місяць повернули до Оленівки», — розповідає волонтер. Як Сергій вибрався? Дізнайтеся тут: 

"Музей Голоси Мирних" - "Приймали у в’язниці дуже жорстко: кому ціпком по нирках, кому ногами по колінах"

Євген Межевий — батько трьох дітей, яких виховує самотужки, і колишній військовий. Поки батько був у неволі, його дітей вивезли до росії, щоб віддати на усиновлення. Євген провів у Оленівці 45 діб.

«Камери тісні. Я навчився спати на одній нозі. Потім підписався на роботу — копав город, прибирав туалети, двір, ремонтував приміщення. Можна було заробити бодай пачку цигарок чи шмат сала», — розповідає Євген. Як йому вдалося вийти та повернути дітей, слухайте тут:

"Музей Голоси Мирних" - "Я благав, аби повідомили моїм дітям, що я живий"

Кожна історія про війну важлива. Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі Музею «Голоси Мирних» 

Головна - "Голоси Мирних", музей Фонду Ріната Ахметова

 або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.