«Не знаю, як я взагалі все це пережив»: історія ДСНС-ника з Маріуполя Олексія Шаруди увійшла до Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

У березні 2022 року полковник та голова аварійно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Донецькій області Олексій Шаруда залишався в оточеному Маріуполі. Він координував рятувальні роботи, перебуваючи під щільними ворожими обстрілами. Чоловік наважувався їхати у напівзруйновані райони Маріуполя, ризикуючи життям, щоб гасити пожежі, вивозити людей та розбирати завали. Історія рятувальника увійшла до Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

«Я мав рятувати людей. Ти повинен, ти приймав присягу, ти повинен допомагати. 28-го лютого я зібрав усіх офіцерів і сказав, що я беру на себе відповідальність щодо гасіння пожеж, рятування людей», – пригадує Олексій.

На початку повномасштабного вторгнення у Маріуполі ще працювали шість пожежно-рятувальних частин. Через постійні обстріли їх доводилося передислоковувати. Зв’язку майже не було, а пожежні частини одна за одною потрапляли під обстріли – зрештою у березні 2022 року всі вони були знищені російською армією. Тоді рятувальники працювали практично без зв’язку, самостійно координуючи дії та постійно ризикуючи потрапити під обстріл. У той час їхні сім’ї, діти та інші цивільні переховувалися у підвалі центральної пожежної частини. Та вже з 14 березня через постійні обстріли рятувальники не могли виїжджати на допомогу людям – кожна така спроба могла закінчитися фатально.

«Радіостанції не ловили, ретранслятори були розбиті. Не знаю, як я взагалі все це пережив. Але намагався не панікувати, бо у мене триста людей сидять у підвалі. Тоді дружина дуже допомагала мені емоційно», – говорить Олексій.

Коли запаси води, їжі та пального майже вичерпалися, пожежну частину оточили російські військові. До підвалу зайшли бійці спецназу рф, які шукали головного по пожежній частині.

«Я вийшов, а вони стоять переді мною з автоматами, в касках. Вони шукали військових поранених. Я їм сказав, що тут лише рятувальники, цивільні, діти та жінки. Потім вони мені сказали, що їхнє командування вирішило: ви всі звідси маєте вийти, а у частину зайдуть ДНРівці і що, мовляв, вони не несуть за них відповідальності», – пояснює Олексій.

Згодом окупанти запропонували полковнику ДСНС зібрати рятувальний загін і працювати під їхнім керівництвом. Олексій відмовився. Попри небезпеку, ще деякий час залишався в оточеному Маріуполі, допомагаючи виїхати рятувальникам інших частин. І тільки на початку квітня разом із родиною він зумів виїхати з окупованих територій.

Нині із родиною він проживає в Одесі. З 2024 року полковник перебуває на пенсії. Каже, що після пережитого усвідомив: діти, дружина та близькі тепер найбільше потребують його уваги та турботи.

Дивіться історію Олексія Шаруди тут: https://bit.ly/4zyDL8C

Колекція Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова налічує вже понад 145 тисяч історій про війну. Це найбільше у світі зібрання свідчень мирних людей, які постраждали від війни росії проти України.