«Пам’ять — це наше майбутнє»: інтерв’ю науковця Антона Дробовича для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова
Російсько-українська війна, попри високий рівень документування, ризикує стати однією з найбільш скомпрометованих. Про те, що робити, аби уникнути небажаного сценарію, розповів науковець Антон Дробович під час публічного заходу у Музеї «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.
Антон Дробович — науковець, громадський діяч, керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки. Інтерв’ю модерувала Наталя Ємченко, директорка з комунікацій System Capital Management, членкиня наглядової ради Фонду Ріната Ахметова.
Видання «Історична правда» опублікувало скорочену версію розмови. Прочитати її можна тут: https://www.istpravda.com.ua/articles/2025/06/19/165078/
Подивитися повну версію бесіди можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=YDPzpylct6U
На думку Антона Дробовича, сьогодні існує багато рівнів фіксації правди про війну: від особистісних проявів до системних проєктів. Проте частина ініціатив, які здійснюють документування, закривається, а частина — перепрофільовується. Відтак суспільству важливо розуміти, що робити в цій ситуації.
«Акцент має бути на тому, що допомагає вижити і зберігати ефективність. Це про максимальну солідарність та взаємну підтримку, і з боку держави теж. Також важлива консолідація державних та недержавних акторів для створення формату збереження інформації», — підкреслює Антон Дробович.
За словами науковця, за державою завжди залишатиметься документація, пов’язана з кримінальними переслідуваннями та реєстрами збитків. У випадку створення депозитарію або архіву війни є два варіанти розвитку подій: на державній базі із залученням громадянського суспільства та інших акторів до партнерства, і на приватній — коли до співпраці запрошується держава.
«Поки що обидва сценарії рівноцінні. Питання в тому, хто зможе вибудувати систему, взяти на себе відповідальність та забезпечити нормальну комунікацію. На кону — наше майбутнє, адже росія витрачає щорічно мільйони на пропаганду і переписування історії», — говорить Антон Дробович.
Публічні інтерв’ю відбуваються в рамках циклу подій, спрямованих на збереження пам’яті про війну. Наразі у просторі Музею «Голоси Мирних», розташованому у Музеї історії міста Києва, триває документаційний проєкт «Щоденники мирних: голоси тих, хто вижив, і тих, хто ні».
Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова містить вже понад 130 тисяч історій про війну. Це найбільша у світі колекція історій мирних людей, які постраждали від війни росії проти України. Розкажіть свою — на порталі Музею https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0800509001.
