Олена Лук'янчук: «Найскладніше було працювати під обстрілами з пораненими дітьми»
За даними ЮНІСЕФ понад 200 тисяч дітей з Донецької та Луганської областей потребують психосоціальної підтримки для подолання посттравматичного синдрому. Фахівці стверджують – це бомба уповільненої дії. Сьогодні цей стресовий розлад до кінця не вивчений: асоціальна поведінка може проявитися як через півроку, так і через десятки років. Хлопчики та дівчатка, які пережили події, які їх травмували, можуть стати агресивними або замкнутися в собі. Повернутися до попереднього, щасливого життя тисячам дітей Донбасу допоміг проект Штабу Ріната Ахметова «Психологічна допомога». Про те, як дітям можна допомогти впоратися з посттравматичним синдромом, в інтерв'ю розповіла психотерапевт, експерт Гуманітарного штабу Олена Лук'янчук.
Розкажіть про те, з чим стикаються діти під час збройного конфлікту? Які у них можуть бути наслідки?
Хлопчики та дівчатка до 7 років гостро потребують базової безпеки. Під час війни ця потреба повністю руйнується: світ для дитини стає агресивним, непередбачуваним, страхітливим і насильницьким. У дітей немає стабільної психіки та досвіду, для того, щоб бути стійкими до подій. Водночас, якщо дитина залишилася без підтримки рідних, або, що найстрашніше, втратила батьків і отримала фізичні каліцтва – вона схильна до посттравматичного синдрому. Під цим мається на увазі порушення нормальної, активної діяльності малюка, порушення емоційного зв'язку з батьками, порушення фізичного розвитку.
Які події можуть викликати посттравматичний синдром?
Цей розлад пов'язаний з трагічними ситуаціями, які виникають під час війни або в умовах, небезпечних для життя і здоров'я людини.
Який шлях реабілітації, на вашу думку, максимально ефективний?
Швидке відновлення може відбутися в люблячій сім'ї. Однак збройний конфлікт і несподівана зміна місця проживання часто стають перешкодами. У таких ситуаціях будь-яка позитивна комунікація з дитиною позитивно впливає на її стан. Є багато арт-терапевтичних, конвективних і динамічних підходів, які рекомендовані для дітей, які перебувають в надзвичайних стресових умовах. Ідеальним розв'язанням проблеми є комплекс, що складається з підтримки близьких і допомоги фахівців.
Як почалася ваша співпраця з Гуманітарним штабом в проекті «Психологічна допомога»?
Коли в 2014 році Гуманітарний штаб Ріната Ахметова активно займався розселенням і евакуацією переселенців Донбасу, виникла ідея психологічної допомоги. До мене звернулися зі Штабу, і упродовж двох тижнів спільними силами нам вдалося зібрати команду кваліфікованих психологів. Фахівці були з Одеської, Харківської, Донецької та Запорізької областей. Тоді це була єдина можливість допомогти людям впоратися зі стресом. Я сама переселенка, тому розуміла, як необхідна ця допомога. Ця робота стала внеском не тільки в діяльність Штабу, але і в масштабну миротворчу місію.
Коли було найскладніше?
Оскільки багато населених пунктів перебували під обстрілами, то найскладнішими були зустрічі з фізично пораненими дорослими та дітьми. Психологічна служба також консультувала людей під час обстрілів. Це все дуже боляче та страшно. Охоплює страх, який паралізує. Однак ти розумієш, що твоя допомога в ці моменти 100% комусь потрібна.
Історія якого підопічного вам запам'яталася найбільше?
Виділити когось одного складно. Я пам'ятаю всіх людей, з якими спілкувалася Психологічна служба. Щоб побороти стрес, з кожним із постраждалих ми переживали ті емоції та біль, які вони відчували.
Як батькам необхідно поводитися в ситуаціях, коли внаслідок війни дитина отримала не тільки психологічну травму, але і фізичну?
Перш за все, потрібно встановити з дитиною контакт і пояснити їй, що сталося. Поранення діти сприймають через призму дорослих. Якщо батьки реагують на ситуацію, що склалася, з жахом, то їхній син або дочка будуть сприймати це так само. Завдання для старших – залишатися адекватними та не падати в істерику.
Які основні результати курсу відновлення?
Для мене ключовим досягненням роботи в Штабі є надання допомоги для майже 50 тисяч дітей з обох боків лінії зіткнення. Хлопчики та дівчатка, яким вчасно була надана правильна психологічна допомога, змогли відновитися і повернутися до нормального життя. Також важливим результатом стало розроблення програми для психологів «Діти війни», яку затвердили в Міністерстві освіти.
Довідка. У 2014 році Гуманітарний штаб Ріната Ахметова запустив проект «Психологічна допомога». Основним завданням проекту стала допомога дітям і сім'ям, які мають «травму війни» внаслідок збройного конфлікту на Донбасі. З ініціативи Штабу за 2014-2015 роки 250 психологів з різних куточків України пройшли навчання за курсом «Травма війни». У 2016 році завершилася активна фаза проекту. Зараз Штаб продовжує надавати методичну підтримку фахівцям для підвищення їхньої кваліфікації. За три роки роботи проекту психологічну підтримку Гуманітарного штабу отримали приблизно 56 000 осіб, із них – 49922 дитини.
