“Обережно обирайте психолога! Глибинну терапію під час війни проводити не можна”. Порада кризової психологині Олени Ємченко

Зараз стає дуже популярним - вести дитину до психолога за будь яких обставин. Вважається, що це “завжди на користь”.

З одного боку - це дуже добре, особливо коли дитина цього справді потребує. З другого боку - є зворотня сторона, коли візити до некваліфікованого психолога можуть більше нашкодити дитині, ніж допомогти.

Чому обирати психолога треба обережно - програмі “Ринат Ахметов - дітям. Сирітству - ні!” пояснює кризова психологиня Олена Ємченко.

"На одному з літніх тренінгів, що проводив Фонд Ріната Ахметова, ми з колегою Людмилою Ібрагімовою мали корисне онлайн-спілкування з учасниками заходу. Деякі з їхніх дітей мали досвід відвідування психологів ще у 2014 році, коли почалася війна. І виявилося, що така реабілітація тільки зашкодила, а в 2021 році дітям треба було проходили повторну реабілітацію, аби виправити “наслідки терапії” 2014 року.

Будь ласка, запам’ятайте! Ніякої глибинної психологічної терапії та реабілітації під час військових дій проводити не можна! Ми не можемо працювати з глибинними шарами психіки дитини чи дорослого, поки знаходимося у стресовому стані. Інакше можна зробити тільки гірше. Особливо, якщо діти були не просто свідками військових дій, а бачили смерть рідних та близьких, мертвих людей, брали участь в переміщені та евакуації під обстрілами. Тобто якщо ваші діти отримали величезне емоціональне потрясіння у вигляді страха за своє життя, обирати психолога треба дуже обережно. Це як обирати вихователя чи репетитора.

Допомога, яку ви мрієте надати дитині, повинна бути кваліфікованою. Тому дуже прошу - якщо ви вже вирішили зараз, коли ще триває війна, повести дитину до психолога, - обирайте психолога обережно. Поцікавтеся її рекомендаціями, досвідом роботи, дипломом, психологічним напрямом і методиками, які він/вона використовує.

Під час відвідування психолога, зверніть увагу на такі моменти:

1. Спочатку дитину треба продіагностувати. Малюночки, вишивання - це дуже добре, але вони не є ефективними, якщо дитині потрібна психіатрична (медикаментозна) допомога. Тобто спочатку психолог знімає кризову напругу психічного стану дитини, а потім вже починає працювати щодо підтримки стану прийняття, спокою та рівноваги.

2. Діти частіше за все не мають емоційної зрілості, і погано розуміють, що відбувається. І дорослий не завжди розуміє, як жити під час війни, що вже казати про дитину. До того дитина могла отримати інші травми, які війна “активізувала” і вивела на кордон між психологією та психіатрією.

Інтенсивність травми стала надвисокою. І коли цей стрес завершиться - невідомо. Війна триває і невідомо скільки це відбуватиметься. Тому будь-які глибинні методи без фахової підтримки використовувати дуже небезпечно. Тобто, психологу не варто в такий час торкатися глибинних образів батька, мами, попередніх травм та втрат тощо, аби не ретравматизувати дитину.

У такий час можливе лише зняття кризового стану, “кризової інтервенції”, при якій ми можемо лише зняти напружений стан тут і зараз.

Тож , ще раз резюмую: аби уникнути ретравматизації, треба звертатися до фахових психологів. Наразі, ви можете звернутися до психологів Фонду Ріната Ахметова, відвідати безкоштовні консультації".

НАГАДАЄМО:

Вже кілька місяців мобільні бригади психологів Фонду курсують Україною та надають психологічну допомогу людям, які постраждали від війни. За цей час безкоштовні групові психологічні консультації мобільних бригад Фонду Ріната Ахметова відвідали вже більше 1300 людей.

Психологи Фонду готові приїхати у вашу громаду та провести безкоштовну групову психологічну консультацію на тему «Як подолати стрес під час війни».

Для того, щоби консультація відбулася:

— зателефонуйте на гарячу лінію Фонду Ріната Ахметова 0 (800) 509 001 та домовтеся про час та дату; — запросіть 15 або більше слухачів;

— знайдіть приміщення для консультації.