Нові гранти для переселенців від ООН
За інформацією «Сегодня», у травні ПРООН запустить нову програму з надання бізнес-грантів для переселенців. Очікується, що його бюджет складе $1 млн, а фінансувати будуть Польща, Чехія і Великобританія. Освоювати гранти будуть у Київській, Одеській, Полтавській, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Луганській областях. А переселенці, які захочуть брати участь у проекті, мають скласти бізнес-план і вкласти у стартап сили і гроші. Якщо ідея буде життєздатною, претенденти отримають гроші на закупівлю обладнання й ремонт приміщень. Як зазначають у ПРООН, рішення продовжити фінансування стартапів переселенців було логічним продовженням практики останніх двох років, адже це дозволяє створювати робочі місця, а частка невдалих бізнес-проектів, як правило, не перевищує 5–10%. «Сегодня» дізналася, які ніші є цікавими для таких бізнес-стартів.
ГРОШІ. В Україні вже діє програма з грантів для переселенців, її спільно з ПРООН фінансує Японія. Завдяки бюджету в $1,67 млн грантодавці підтримали 270 бізнес-планів у Києві й регіонах. Водночас максимальний обсяг гранту становив $10 тис., а середній – $6 тис. «До нас надходило багато бізнес-планів. Але реалістичними були такі ідеї, як майстерня меблів, швейне ательє, міні-пекарня, вирощування птиці, кав’ярня, інтернет-магазин, кейтеринг тощо. Ініціатори цих проектів, як правило, й отримували гранти на бізнес-старт», – пояснює керівник одного з проектів ПРООН Руслан Федоров.
ПО-НОВОМУ. Для переселенців отримання бізнес-грантів – чудовий стимул почати все з нуля. Так, сім’я Герасимових із Донецька на грантові $8 тис. закупила обладнання і відкрила майстерню з ремонту одягу, взуття. «Наша сім’я виїхала до Києва, залишивши вдома мережу майстерень. Устаткування вивезти не змогли. Коли дізналися про гранти ПРООН, тиждень складали бізнес-план. Мама відповідала за розрахунки, тому що вона фінансист. А тато сформував перелік необхідного обладнання, оскільки знає технологію ремонту взуття. Коли ж дізналися про те, що отримаємо гроші, почали активно шукати приміщення. Ось закупили обладнання і працюємо. Зараз у нас працює шість людей, і всі – переселенці», – говорить керівник майстерні Ольга Герасимова. Сама дівчина планує стати терапевтом, а сімейну справу продовжить її сестра Ангеліна, що вступила до Інституту технології та дизайну. Як і в Донецьку, Герасимови планують запустити мережу майстерень, а поки що розширили справу такими послугами, як хімчистка, ремонт побутової техніки.
Планує відтворити в Києві багатопрофільний оздоровчий центр і Григорій Воронов. Такий бізнес площею 1000 кв. м у нього був у Донецьку, причому 250 кв. м займали стоматпослуги. Але все довелося залишити й переїхати до Києва. Зараз підприємець із сім’єю відкрив клініку на 120 кв. м, а завдяки гранту у $8 тис. закупив обладнання. «Поки в нас працює один стоматологічний кабінет, ще один – на підході. Крім того, є косметологічний кабінет. Все обладнання купували, адже з Донецька змогли вивезти переважно медичні крісла. Але вже активно працюємо, є постійні клієнти», – каже підприємець.
Експерти оцінюють практику надання бізнес-грантів переселенцям позитивно, адже цей інструмент допомагає багатьом встати на ноги. «Ці функції могла б виконувати держава, активізуючи кредитування. Але банки неохоче видають переселенцям кредити. Тому в переселенців майже немає шансів для бізнес-старту. Так що гранти – єдиний шанс переселенців на виживання», – вважає керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
Більше інформації в сюжеті ТРК «Донбас».
