Найкращий волонтер Фонду Юлія Боровик: «Для нас чужого болю не буває»

З початку конфлікту на Донбасі волонтерами Фонду Ріната Ахметова стали 5000 осіб. Усі ці люди добровільно, за покликом серця приєдналися до ініціативи Ріната Ахметова. У дощ і сніг, під обстрілами вони йдуть до кожної людини, яка потребує допомоги. Жовтий жилет із написом «Допоможемо!» став символом надії для мирних жителів Донецької та Луганської областей, які постраждали внаслідок збройного конфлікту.

Тому Фонд вирішив заснувати спеціальну нагороду та попросив людей, які отримують допомогу, проголосувати за найкращого волонтера.

Бригадами мобільної видачі було опитано приблизно 1000 осіб, які одержують допомогу Ріната Ахметова. Більшість підтримала волонтера Юлію Боровик.

– Не очікувала, що люди проголосують за мене. У нашій волонтерській групі я єдина дівчина й очікувала, що переможе хтось із хлопців. Але приємно отримати цю нагороду, – сказала в слові подяки переможниця.

Юлія Боровик народилася та виросла в Маріуполі, після закінчення школи щотижня їздила до Донецька. Дівчина серйозно захопилася футболом і не пропустила жодного домашнього матчу ФК «Шахтар» у чемпіонаті України.

– Досі пам’ятаю 2 травня 2014 року, коли гірники провели свій останній матч на «Донбас Арені». Тоді я ще не усвідомлювала, що це був мій останній візит до Донецька. Коли почався збройний конфлікт, не могла повірити, що таке може коїтися у нас на Донбасі. Раніше ми слухали історії дідусів і бабусь про війну, дивувалися до дна душі, здавалося, що з нами таке ніколи не повториться, – розповідає Юлія.

Восени 2017 року Юлія увійшла до лав волонтерів Фонду Ріната Ахметова. За півтора року роботи в прифронтовій зоні бачила багато:

– Перші мої враження від виїздів були дуже гнітючими. Ми їздили з одного населеного пункту в інший і всюди бачили одне й те саме: розбиті будинки та дороги, голод і злидні людей, їхні згаслі очі. Але було й позитивне – ми везли людям надію та співчуття. Вони на очах мінялися, коли бачили, що про них піклуються. Буквально завалювали подяками, нескінченними «спасибі» для Ріната Ахметова та для нас як його представників.

Пам’ятає Юлія й перші сльози, пов’язані з волонтерською діяльністю:

– Це було в Мар’їнці. Ми видавали в цьому місті продуктові набори впродовж двох днів. І наприкінці першого дня, коли вже завершили роботу, до мене підійшла дуже старенька бабуся й запитала, де отримати допомогу. Я зі співчуттям і жалем пояснила їй, що робота цього дня закінчена та додаткова машина з наборами виживання приїде тільки завтра. Жінка сказала, що живе на околиці міста, прийти більше не зможе. Додала, що допоміг би син, але він загинув під час обстрілу. Потім вона розповіла, що живе в згорілому будинку, попрощалася й повільно пішла. Тієї миті в мене все стислося в грудях від того, що в цій ситуації була безсила. Пішла в машину та просто розплакалася. Згадала, що не записала прізвище бабусі та розридалася ще більше. А коли проревілася, через хвилин 15, випадково зустріла голову ради ветеранів Мар’їнки Івана Миколайовича Санжаревського. Почала пояснювати йому ситуацію, не знаючи жодних даних цієї жінки. Переказала всю історію, про згорілий будинок і про те, що вона там зовсім одна. Впродовж другої половини дня ми були з ним на зв’язку й дивом вдалося встановити її особу. У мене настало душевне полегшення. А наступного дня Іван Миколайович прийшов на пункт видачі, взяв продуктовий набір для бабусі та відвіз їй. Я була дуже рада. Найдивовижніше, що в Мар’їнці понад дві тисячі осіб отримують допомогу Ріната Ахметова, за цю бабусю тепер набір отримує хтось із сусідів. І якимось незбагненним способом паспорт цієї жінки щоразу потрапляє в руки саме мені. І щоразу я заспокоююся тим, що ця жінка отримала свій продуктовий набір. Усміхаюся, а іноді навіть плачу від того, що бабуся жива. Мені зрозуміло, що таке бути волонтером: сприймати чужий біль як свій. Без душі та серця неможливо робити те, що роблять працівники Фонду Ріната Ахметова.

– Бригади мобільної видачі Фонду Ріната Ахметова – це швидка гуманітарна допомога. Мобільні волонтери видали мирним жителям Донбасу понад 550 тисяч продуктових наборів. Але вони надають і психологічну підтримку населенню, особисто переймаються історією кожного та продовжують це робити щодня. Нагороджуючи Юлю Боровик, ми говоримо слова подяки кожному з 5000 волонтерів Фонду. Можливість допомагати має кожен, а бажання допомагати – тільки люди з великим серцем, – сказала член Наглядової ради Фонду Наталія Ємченко.