Науковий підхід: українські вчені обговорили, як документувати свідчення мирних жителів Донбасу

Фонд Ріната Ахметова провів хакатон – круглий стіл за участю професійних конфліктологів, істориків, соціологів і психологів. Люди науки зібралися, щоб обговорити, як об’єктивно та повно задокументувати свідчення мирних жителів, постраждалих унаслідок збройного конфлікту на Донбасі. Захід став відповіддю на величезний запит із боку тих, кого зачепив збройний конфлікт безпосередньо. Очевидці подій на сході України стали експертами форуму.

– Сьогодні ми спробуємо знайти підхід до людей, життя яких у 2014 році назавжди розділилося на до та після. Їхні історії мають бути розказані, але не завжди люди можуть поділитися ними зі світом – заважають страх, апатія, замкненість. Головне завдання хакатону – розробити такий метод збору історій мирних, який дав би змогу жителям Донбасу вільно й у найменших подробицях ділитися пережитим, – сказала у вітальному слові директорка проектів і програм Фонду Ріната Ахметова Ірина Блажан.

Історик Оксана Хом’як зазначила, що Фонд дотримується світових трендів, пропонуючи документувати конфлікт на сході України, спираючись на свідчення очевидців:

– Історична наука стає антропоцентричною – історики пишуть історію на основі розповідей людей про ті чи інші події та на їхньому особистому сприйнятті того, що відбувається. Є ще одна тенденція – фіксувати розповіді свідків якомога раніше, щоб люди могли інтерпретувати пережите так, як вони його запам’ятали. Важливо, щоб люди не встигли скорегувати свої спогади. Фонд зібрав вчених дуже вчасно – пам’ять ще не встигла «очиститися».

Запрошені розділилися на команди, аби виробити свої пропозиції щодо методів збору історій. За кожним столом зібралося по шість-вісім фахівців і один-два мирні мешканці Донбасу, які або досі живуть на лінії зіткнення, або переселилися якнайдалі від лінії фронту. Учасники команд перезнайомилися, розповіли про те, як події на сході країни змінили їхнє життя.

– У нас багатодітна сім’я, тому оперативно зібратися та виїхати якнайдалі від стрілянини ми не змогли. Просто не могли кинути своїх тварин – коней. Але вивезли всіх. За ці роки ми змінили сім місць проживання, чоловіка тричі заарештовували на блокпостах. Але сьогодні ми щасливі. І тиждень тому взяли під опіку ще двох дітей, – розповіла Олена Жеребченко, переселенка, прийомна мама і психолог в одній особі. За її словами, навіть їй, людині, яка володіє прийомами психологічного захисту, нелегко згадувати про події 2014–2015 років, коли життя її дітей і тварин неодноразово було в небезпеці.

– Уявіть, як важко згадувати про пережите дитині. Тому збирати історії найскладніше буде в дітей. Але й з дорослими буде складно. Тому що це був важкий час, а люди схильні не згадувати жахіття, через які їм випало пройти. Люди не хочуть жити в цьому болі. Потрібно йти далі, тому всі свідки конфлікту на Донбасі змушені консервувати свої спогади, залишати їх у минулому, – додала психолог.

Після знайомства учасники хакатону кілька годин обговорювали, як краще опитувати свідків конфлікту на Донбасі, сперечалися про те, які часові рамки кожної історії документувати, виробляли пропозиції, що увійдуть до єдиної концепції збору історій. Кожна група підготувала безліч рекомендацій. Серед них були й цілком новаторські. Так, психолог Віра Романова запропонувала розмовляти з дітьми (це найскладніша для роботи істориків категорія) за допомогою театралізованих форм або навіть проводити інтерв’ю в популярній комп’ютерній грі Mineсraft. На її думку, такий підхід дозволить найменшим очевидцям трагедії повною мірою розкритися та поділитися тим, що наболіло.

Усі пропозиції учасників були зафіксовані. Фонд Ріната Ахметова систематизує їх і буде використовувати в роботі.

– Мільйон життів, врятованих Рінатом Ахметовим, це мільйон доль. У кожного мирного жителя Донбасу своя історія. Кожна з них має бути зібрана та задокументована. Тому що збройний конфлікт триває. Тому що під обстрілами мільйони людей і далі виживають із надією на мир. Цю надію мають почути всі. Щоб про трагедію пам’ятали та знали в усьому світі. Ми плануємо надалі зібрати історії всіх постраждалих і розмістити їх у відкритому доступі. Усі охочі зможуть з ними ознайомитися і сьогодні, і завтра, через десятки та навіть сотні років, – сказала Ірина Блажан, директорка проектів і програм Фонду Ріната Ахметова.