«Наша дочка народилася в сорочці», — мама 12-річної мешканки Маріуполя, постраждалої під час обстрілу міста
Даша — одна з постраждалих під час обстрілу Маріуполя 24 січня. Дівчинка отримала травми спини, і вже пройшла курс лікування в одній із маріупольських лікарень. Гуманітарний штаб Ріната Ахметова взяв на себе закупівлю й доставляння всіх необхідних медикаментів у лікарні Маріуполя, і повне забезпечення лікування Даші.
Маріуполь, який мирно живе і працює, здригнувся від вибухів і людського болю. Страшна трагедія згуртувала людей. Для багатьох цього дня життя змінилося кардинально. Один одному допомагали зовсім чужі люди, ділилися останнім, ризикували власним життям заради порятунку того, хто в біді. Тисячі людей у різних містах країни переживали й молилися за маріупольців.
Того дня, вдома, на Східному, з родини Базильових були тільки діти — 17-річний Данило та 12-річна Даша. Один зі снарядів влучив у квартиру, пробивши стелю. Данило майже не постраждав, а Даша отримала забій спини, садна і травми різної тяжкості. На неї впала частина стелі і штукатурки. Діти самостійно вибралися на вулицю, і зловили першу зустрічну машину. Водій доставив Дашу в Маріупольське територіальне медичне об’єднання здоров’я дитини й жінки. Там дівчинка пройшла відновну терапію.
«Ми дуже вдячні всім, хто допомагав нам у ті дні — від незнайомого зовсім чоловіка, який довіз моїх дітей до лікарні, і до співробітників Гуманітарного штабу, які повністю забезпечили лікування доньки, — каже Валентина. — Цього тижня Даша вже пішла у школу. Трохи турбують болі у спині, але наслідки ударів минуть. Відійшовши від шоку й купи проблем, зараз починаєш розуміти — Даша народилася в сорочці».
Базильови поки не поспішають повертатися у свою квартиру. «Ми тепер теж біженці. Тільки в межах свого міста. Вдома, незважаючи на майже закінчений ремонт, залишатися поки боїмося. Живемо у квартирі родичів, які виїхали з міста зовсім, — розповідає Валентина. — Наше житло відновив місцевий меткомбінат ім. Ілліча. Їхні співробітники працювали цілі дні безперервно. Вже відновили вікна, і заклали діру у стелі. Цю квартиру ми взяли у кредит, і виплачуємо досі. Страшно було б усе втратити».
Сім’я потихеньку приходить до тями після того, що сталося. Як і все місто. За словами Валентини, тепер лякають будь-які обстріли на околиці. Відходить від шоку й Даша. «З нею займаються психологи Гуманітарного штабу, — каже мама дівчинки. — Для нас це дуже важлива підтримка. Не завжди знаєш, які слова потрібно підібрати, щоб допомогти своїй дитині в такій ситуації. Після декількох бесід sз психологом, донька почала посміхатися».
