«На зекономлені гроші купуємо хліб і молоко, решта необхідне є у продуктовому наборі від Гуманітарного штабу», — мати 6 дітей із Докучаєвська
Серед безлічі сумних, а часом і трагічних історій про людей, яким Гуманітарний штаб при Фонді Ріната Ахметова надав допомогу в останні місяці неоголошеної війни, особливо виділяються люди, які, незважаючи на складні обставини, не втрачають сили духу.
Така історія Єви із Докучаєвська, матері 6 дітей, яка днями прийшла з родиною в пункт роздавання гуманітарної допомоги за продуктовими наборами.
Буквально рік тому, коли молодша дочка Аня досягла 8-річного віку, Єва отримала почесне звання «Мати-героїня». Ця родина для багатьох у Докучаєвську є прикладом для наслідування, особливо в питанні виховання дітей.
Старший син вже одружився й піклується про свою сім’ю, старша дочка закінчила інститут і працює за фахом, четверо інших дітей шкільного віку — навчаються.
Військові дії, що почалися на території Донбасу в останні місяці, торкнулися й багатодітної сім’ї. Вибухи й постріли, які періодично лунали на периферії Докучаєвська, змушували родину тікати в укриття, перечікувати небезпечні моменти.
«У вечірній час місто просто порожніє, — розповідає мати-героїня. — Багато закритих магазинів, аптек. Бувають перебої з електрикою й водою. Найбільше лякає майбутня зима. Якщо не буде опалення… навіть складно уявити, що буде. Але ще страшніше залишитися без можливості нагодувати дітей».
Із серпня, коли місто покинули представники державної влади, чоловік Єви перестав отримувати пенсію, а сама жінка за свою роботу санітаром в аптеці, отримує мінімальну заробітну плату. Економити доводиться буквально на всьому.
»Ми завжди відкладали кошти на «чорний день», із шістьма дітьми це дуже добра звичка, — розповідає Єва. — На зекономлені гроші купуємо хліб і молоко. Завдяки допомозі Гуманітарного штабу, від якого ми вже вдруге отримуємо продуктові набори, у нас є необхідний мінімум найпотрібніших продуктів. Я щиро вдячна Рінату Леонідовичу за надану нам допомогу».
На нову шкільну форму грошей у подружжя вже не було, але на сімейній раді вирішили поки потерпіти й походити у старій. Головне, що навчальний рік розпочався, і діти хоч трохи можуть відволіктися від навколишньої дійсності.
