Митці виступають проти інтернатного виховання дітей (оновлено. відео)

Понад 80 тисяч дітей зростають в інтернатних закладах України. Прикро, але це найгірший показчик серед європейських країн. Більшість вихованців інтернатів не є дітьми-сиротами, але через бідність батьків, проблеми освіти, особливості здоров’я вимушені зростати в інтернатах – закладах несвободи.

Сьогодні, 17 листопада, ці проблеми обговорювали під час презентації «Соціально-культурного проекту «Відкриваємо двері дітям», присвяченого проблемі виховання дітей в інтернатах. Громадська кампанія з такою ж назвою вже як рік працює в Україні. Ініціатор Представництво благодійної організації «Надія і житло для дітей» в Україні та головний національний партнер Кампанії - Фонд Ріната Ахметова вирішили у творчий спосіб привернути увагу суспільства до інституційного (інтернатного) догляду дітей. Під час прес-конференції присутні могли побачити соціальний ролик, а 20-го листопада відкриється виставка «Відкриваємо двері дітям». Основний мотив заходів – проблеми дітей в інтернатах – це загальна біда і кожен може долучитися до її вирішення.

відео

Як долучитися до Кампанії та про загальний стан інтернатних закладів розповіла Галитна Постолюк, директор Представництва благодійної організації «Надія та житло для дітей» в Україні:

«Системних реформ за весь час незалежності України не відбувалося. Робилися позитиві кроки щодо розвитку сімейних форм виховання для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, як то прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу, - каже пані Галина. – Значного прогресу досяг розвиток національного усиновлення. Але так складається, що система сімейного та інтернатного догляду дітей існують паралельно. Реформа закладів часто зводиться до того, що просто змінюється вивіска. Наприклад, був інтернат для дітей з вадами розумового розвитку, тепер це навчально-реабілітаційний центр. По суті для самих дітей нічого не змінилося. Важко навіть подумати про те, що туди прийшли нові фахівці з новою кваліфікацією роботи і там значно покращилась якість догляду.  Тобто є бажання всіма силами зберегти цю систему. Саме існування системи обумовлює те, що вона має боротися за виживання».

У боротьбі з інтернатами Громадська кампанія активно залучає журналістів, юристів, соціальних фахівців, бізнесменів, студентів та кожного громадянина, який відчуває власну спроможність допомогти дітям вийти за межі державних стін у сімейне оточення. На сайті https://www.openingdoors.org.ua/ детально описано як можна стати учасником Кампанії: від участі у розробці нормативно-правових актів щодо реформування інтернатної системи виховання дітей до особистого спілкування з дітьми, яким понад усе потрібні наша увага, що вимірюється спілкуванням, а не подарунками.

Системно ж реформувати інтернатні заклади в Україні цілком можливо вже сьогодні. Є конкретні успішні приклади, є фахівці, переважно з громадського сектору. Наприклад, центр «Промінь надії» у Макарівському районі Київської області, заснований Представництвом «Надія та житло для дітей». Центр працює з сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах. Все робиться для того, щоб дитина не потрапила до інтернату, а залишилася в рідній родині.

В напряму профілактики соціального сирітства, розвитку національного усиновлення і сімейних форм виховання працює і Фонд Ріната Ахметова. Це і створення Центрів матері та дитини, і дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, і соціальний супровід усиновителів та прийомних батьків.

Об’єднавши зусилля недержавних організацій з Міністерством охорони здоров’я, Міністерством освіти та Міністерством соціальної політики, яким підпорядковуються інтернатні заклади, можна було б досягти значних результатів в розвитку інституцій підтримки сім’ї. Аби об’єднати зусилля і привернути увагу не лише профільних міністерств, а й суспільства, ініціатори громадської кампанії «Відкриваємо двері дітям» поставили  собі три актуальних завдання.
 
Перше – це інформування суспільства про шкідливість інтернатного виховання для дітей. Друге – досягти прогресу у прийнятті політичних рішень і законодавства щодо переходу від інституційного (інтернатного) до системи виховання дітей у сімейному середовищі, яка стимулюватимуть розвиток послуг для сімей та дітей від громади.  Третє завдання – це розвинути спроможність і професійність фахівців соціальної сфери неурядових організації щодо здійснення процесу деінституалізації – реформування системи інтернатів.

Дар’я Касьянова, керівник програми «Сирітству – ні» Фонду Ріната Ахметова розповіла невтішні новини, що кількість дітей в інтернатних закладах в цьому році зростає. Працівники інтернатів тепер активно взялися за батьків-переселенців зі Сходу країни:

«Дітей в інтернатах дітей стає більше, батьків, які залишили зону АТО активно вербують для того, щоб діти влаштовувалися в інтернатний заклад. Проблема набуває нового масштабу, нової актуальності, не дивлячись на всі зусилля, які були прийняті до цього, - зазначила пані Дар’я. - На наш погляд, інтернат є шкідливим для дитини і не здатен задовольнити навіть базові його потреби. Війна на Донбасі показала, що інтернатний заклад навіть не готовий гарантувати безпеку дитині. Нам доводилось евакуювати і Будинки дитини й інші інтернатні заклади, тому що діти ставали заручниками цих складних обставин».

Чому інтернатне виховання не сумісне з нормальним розвитком дитини? Діти там позбавлені не лише мами і тата, діти там позбавлені власного «я», тому що в закладі все загальне, немає самостійності, а значить і відповідальності. Випускники інтернатів страждають від власної безпорадності та споживацтва. Мало хто з них реалізується у дорослому житті. А ще гірше – не всі навіть доживають до 40 років.

За дослідженнями Недержавної британської організації «Люмос» близько 20% випускників інтернатів мають судимість, 14% - займаються проституцією, 10% чинять самогубство і тільки 10% успішно адаптуються у суспільстві.

Ці факти, як і для більшості українців, були невідомі до Кампанії «Відкриваємо двері дітям» і митцям – Максиму Сметані та Юрію Кручаку. Максим став режисером соціального ролика «Відкриваємо двері дітям».

«Занурившись у цю проблематику, мені стала зрозуміла одна річ – в системі інтернатних закладів маленьку людину лишають особистості, - зазначає режисер, - День за днем, живучи в казармених умовах, за розкладом, у дитини немає свого особистого світу. Ми хотіли спочатку завершити наш ролик хепіендом, але зрозуміли, що в цій ситуації, яка склалася зараз з вихованцями інтернатних закладів, хеппіенд несумісний».

Художник Юрій Кручак стверджує, що мистецтво має розвивати соціально значимі теми, тому останні півтора місяці працював з дітьми в інтернаті.

«Мета нашого проекту полягає в тому, щоб залучити до художнього процесу тих дітей, які опинилися за його межами, а з іншого боку це є спроба залучити інших художників, фотографів до проблеми дітей в інтернатах», - каже пан Юрій про власний проект «Вільне крило».

На сьогодні до Кампанії також долучилися оператор Сергій Михальчук, фотограф Олександр Глядєлов, художники Олександр Курмаз, Аліна Півненко, Катерина Бучацька, Антон Логов, Олександра Жумайлова, гурт GAZ.

Їх роботи можна побачити 20 листопада на відкритті виставки «Відкриваємо двері дітям» за адресою м. Київ, вулиця Антоновича, 102-104. Початок о 18:00.

Sirotstvy.net