«Ми врятували картини Марії Примаченко, а все решта згоріло»: наглядачка музею на Київщині довірила свою історію Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

У перші дні повномасштабної війни в історико-краєзнавчий музей в Іванкові, що на Київщині, влучили російські ракети. Та перед тим, як вогонь вщент знищив експонати і будівлю, співробітники змогли врятувати гордість музею — колекцію картин однієї з найвідоміших художниць України Марії Примаченко. Наглядачка музею Галина Коренная довірила свою історію Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

«24 лютого я була у доньки та згодом поїхала на роботу. Поки добігла до траси, там вже йшла велика колона військових, виїжджали машини з дітьми. У музеї начальник відділу культури нас зібрала і говорить мені: „Галино Миколаївно, у нас немає сховища, але давайте десь заховаємо картини Марії Примаченко“», — згадує жінка.

Разом зі співробітниками знайшли великий кадуб: два метри завширшки і стільки ж заввишки. Усі картини Примаченко вдалося скласти туди. А наступного дня у музей влучив снаряд. Згодом почалася пожежа. 

«Подзвонив сторож і каже: „Музей горить, дзвоніть на 101“. Я дзвонила, але трубку ніхто не брав. Працівники вирвали грати і винесли картини. Усі цілі, гарні картини, такі, як були. А все решта згоріло...», — розповідає Галина. 

У музеї були унікальні авторські ткацькі вироби, роботи місцевих художників, була побудована стародавня поліська хата із меблями, рушниками, ковдрами та доріжками, стародавні побутові станки, кімната природи з муляжами тварин та птахів. Усе це загинуло у пожежі. 

«Усього дуже шкода. Я прийшла до музея тільки 4 квітня — і коли зайшла, не могла витримати...», — зізнається наглядачка.

З 24 лютого і до 15 березня Галина Миколаївна жила у підвалі, зовсім одна. Восьмого березня на селище скинули авіабомбу: було багато пожеж та руйнувань. Вибуховою хвилею Галині пошкодило вухо. За тиждень її вдалося переправити через річку до безпечного місця, де до неї змогли дістатися її діти.

«Мрію про мир. Молюся за наших захисників — терпіння їм, мужності, щоби вони все витримали, щоби не гинули. Більше нічого не хочу. Усе матеріальне, я у війну пойняла, це нісенітниця. Ми все відбудуємо і все буде добре!» — каже жінка. Дивіться та слухайте її історію за посиланням bit.ly/3PsI8My

Історія Галини Миколаївни увійшла до архіву Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. Це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже понад 50 000 історій.

Кожна історія важлива. Розкажіть свою! Поділитися історією можна так:

— напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;
— скористайтеся чат-ботом t.me/civilvoicesmuseum_bot у Telegram;
— відвідайте портал Музею https://civilvoicesmuseum.org/ та натисніть «Розповісти історію» праворуч зверху;
— зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001