Гаряча лінія 0800509001
ua
ua

«Ми оперували у підвалі, найважчими були діти»: медсестра з Маріуполя довірила історію Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

14.02.2023

Вікторія Пашкова — медсестра з Маріуполя, яка пройшла пекло. З першого дня повномасштабної війни до середини квітня вона надавала допомогу пораненим в обласній лікарні № 2, а потім у підвалі лікарні № 3. Свою історію Вікторія довірила Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

«Мій чоловік — лікар-травматолог, я — операційна сестра травматології. 24 лютого ми мали йти на добу до своїх лікарень. Оскільки я з Макіївки, я вже знала, що таке війна і що це буде», — ділиться Вікторія.

Їй було дуже страшно: навіть просила чоловіка зібрати речі та виїхати з міста. Але він відповів: «Віко, хто крім нас?» Тож зібралися та поїхали кожен на свою роботу.

«Тоді був кошмар. Каталка за каталкою, поранений за пораненим, швидка за швидкою. Почалася кривава бійня. Ніхто не очікував на такі масштаби», — згадує Вікторія.

Лише за першу добу надійшло понад 50 поранених з області. Але справжнє пекло почалося 28 лютого, коли обстріляли місто. Тоді привозили дуже багато мирних людей у дуже тяжкому стані. Пізніше Вікторія прийшла на допомогу колезі з іншої лікарні та почала працювати там: неподалік пологового, який обстріляли росіяни.

«Ми були в операційній за 100 метрів від пологового будинку. Був настільки сильний удар, що всю нашу бригаду викинуло хвилею до коридору. Почала сипатися стеля, вилітати двері. Я думала, що це кінець», — згадує Вікторія. 

Після цього операційну з усім обладнанням перевезли до підвалу. Працювали там. 16 березня ударили й по будівлі лікарні. У ковдрах до сховища приносили дітей: вони були найважчими з пацієнтів... Наприкінці квітня, коли запитів на операції вже не було, Вікторія та чоловік виїхали з міста.

«Усі міста повернуться до складу України. Я зберу того ж дня валізи й повернуся додому. Я повернуся до свого Маріуполя», — упевнена Вікторія. Дивіться та слухайте її історію за посиланням bit.ly/3HYnZdV

Історія Вікторії увійшла до архіву Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. Це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже понад 60 000 історій.

Кожна історія важлива. Розкажіть свою! Поділитися історією можна так:

— напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;
— скористайтеся чат-ботом t.me/civilvoicesmuseum_bot у Telegram;
— відвідайте портал Музею https://civilvoicesmuseum.org/ та натисніть «Розповісти історію» праворуч зверху;
— зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001