Гаряча лінія 0800509001
ua
ua

«Ми не можемо зупинити цю війну, але ми можемо допомогти людям», — Семен Глузман, президент Асоціації психіатрів України

18.11.2014

Пропонуємо вашій увазі текст виступу Семена Глузмана на Міжнародній конференції «Травма війни: психологічна допомога й реабілітація», організованій Гуманітарним штабом Ріната Ахметова.

Хочу почати з минулого, свого й моєї країни. Мав щастя сидіти в одній камері з геніальним поетом Василем Стусом. У нього до цього були серйозні психологічні проблеми, галюцинації. Внутрішня тюрма КДБ — «мертвий дім», без радіо, звуків, телебачення, газет… І через 2 тижні у Стуса почалися галюцинації. Він зрозумів, що це — результат самотності. Його з’єднали зі мною. Ми познайомилися і провели разом 20 днів. Хочу підкреслити, що Стус був психічно здоровою людиною. Хочу підкреслити, що ненормальна ситуація дає різні наслідки, зокрема й такі. І це не прояви психічної хвороби.

У мене теж були важкі кошмари, майже щоночі. Я не лікувався, не приймав жодних ліків. Поруч була сім’я, і ​​це мене врятувало. Багато з тих, хто живе сьогодні поруч із нами, учасники війни, потребуватимуть допомоги. Буде дуже страшно, якщо ми підемо радянським шляхом розв’язання подібних проблем. Це є неприпустимим! Це неправильно. Сьогодні в одній із великих психіатричних лікарень Західної України перебувають приблизно 100 солдатів, що повернулися з АТО. Це — безвихідь системи. Немає в нас центрів, немає психологів. Sp психіатричних лікарень виходять sз проблемами, і лікування буде неможливим.

Я добре пам’ятаю Чорнобиль, коли влада дезінформувала. Населення боялося. Придумали навіть діагноз — радіофобія. Цей діагноз може повторитися сьогодні. У нас величезні проблеми з підготовкою психологів. Поки в курсі психології як ілюстрацію показують досвід Макаренка, це говорить, що країна не вийшла з радянського менталітету. Зараз ми всі разом маємо вимагати зміни програм викладання від Міносвіти, бо в нас трагічна ситуація з викладанням психології.

Ми не можемо зупинити цю війну, але ми можемо допомогти людям. Попереду серйозна небезпека — брак людського тепла може призвести до зростання алкоголізму й наркотизації суспільства.

Ми маємо щось робити. Навіть якщо станеться диво, і в нас буде новий міністр охорони здоров’я, ми, громадянське суспільство, фахівці, маємо впливати на ситуацію. Давайте об’єднуватися. Для цього не потрібно вступати до партії або громадської організації. Багато чого — а я вважаю — майже все — залежить від нас.

* Семен Глузман — дисидент, правозахисник, президент Асоціації психіатрів України, учасник і спікер дводенної міжнародної конференції «Травма війни: психологічна допомога й реабілітація», організованої Гуманітарним штабом Ріната Ахметова.