«Мрію якомога частіше підіймати прапор України на п’єдесталах»: історія чемпіонки зі штовхання ядра Марії Ларіної у Музеї «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

Відома українська спортсменка Марія Ларіна довгий час жила на два міста: Торецьк, де народилася, і Бахмут, де тренувалася. Вона була у Торецьку, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення. Тим часом прямо у її бахмутську кімнату прилетів російський снаряд. Історія багаторазової чемпіонки України зі штовхання ядра, призерки у командній першості Кубка Європи і в Балканських іграх увійшла до Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

23 лютого 2022 року Марія повернулася з чергових зборів додому у справах. Але вже дуже скоро з Торецька стало неможливо виїхати, а тим більше дістатися Бахмута, щоби забрати речі.

«Прилетіло у гуртожиток, до моєї кімнати. Всі мої речі згоріли. У Бахмуті була найкраща в Україні база для спортсменів: реабілітація, стадіони, зали. Там проводилися і міжнародні змагання. База була знищена», — розповідає Марія.

Вона та низка інших спортсменів змогли виїхати із Донецької області наприкінці березня за допомогою олімпійського комітету. Утворилася нова команда, яка представила Україну на змаганнях.

«Ми дуже серйозно поставилися до цього, адже на нас звертали багато уваги, на трибунах були українські прапори, а спортсмени підходили зі словами підтримки. Один олімпійський чемпіон у нашому виді спорту — штовхання ядра і метання диска — навіть виставив свій диск на аукціон і всі гроші передав Україні», — розповідає Марія.

Вона мріє, аби український прапор якомога частіше майорів на п’єдесталах пошани, щоби про Україну не лише знали, а і підтримували в усьому світі. Історія Марії з перших вуст– за посиланням https://bit.ly/3LXTxmH

Історії українських спортсменів про життя й змагання під час війни Музей «Голоси Мирних» зібрав в окрему колекцію. Ви знайдете її тут: https://bit.ly/3RlKzTm

Історія Марії Ларіної увійшла до Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова, який збирає історії мирних мешканців України про війну від першої особи. Його архів містить вже понад 110 тисяч історій.

Розкажіть свою на порталі Музею https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.