Мотив дому в есе учнів: триває прийом робіт на Всеукраїнський конкурс есе «Подія, яка змінила все. Сила допомоги» від Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова
Триває прийом заявок на п’ятий Всеукраїнський конкурс есе, який проводить Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. Цьогорічна тема — «Подія, яка змінила все. Сила допомоги». Встигніть взяти участь у конкурсі та подати своє есе до 21 травня 2025 року через реєстраційну форму на сайті Музею.
Посилання тут: https://civilvoicesmuseum.org/form/ese2025 .
На переможців чекають корисні подарунки:
— планшет,
— мобільний телефон,
— навушники,
— блютуз-колонка.
Ознайомитися з умовами Всеукраїнського конкурсу есе можна тут: https://bit.ly/41F6aui
На минулорічний конкурс надійшло понад 4 тисячі творчих робіт. Автори ділилися історіями зі свого життя — тими, які змінили їх в одну мить і назавжди. Для багатьох із них цим моментом стало вимушене прощання з домом — або усвідомлення того, що таке дім. Ось лише декілька цитат із есе, які посіли призові місця.
Ксенія з Херсона не забуде день, коли, склавши у валізи все своє життя, її родина вирішила залишити рідне місто.
«Четверта година ранку. Виходжу з квартири, як завжди, обертаюся, щоб подивитися на неї в останній раз. Я робила так завжди перед подорожжю. Але цього разу все було інакше. Замість радощів — сподівання на те, що нас не розстріляють. Валізи упаковані не на тиждень, а на все життя».
Есе Ксенії тут: https://bit.ly/4m0B5L5
Поліна із Покровська прощалася не лише зі своїм домом, а й зі своїм містом.
«Ці рядки я пишу на пероні біля евакуаційного потягу. Дядько вже заніс наші речі, а мама квапить. Місто проводжає мене. Цей сивий шахтар — обійняв за плечі легеньким вітерцем. “Не бійся, люба. Я шахтар, я знаю, що таке лава. Я пережив революції, дві війни, голод. Я відбудовував шахти і зводив мікрорайони. Я ховав героїв. Я знаю, що таке бійка. Поглянь, поруч з моїми трояндами виросли зуби дракона. Ти головне пам’ятай, звідки ти”».
Есе Поліни тут: https://bit.ly/3Yqe9L4
Діані з Вугледара досі сняться сни, де вона вдома, де немає війни і всі поряд. В одну мить дівчина усвідомила, що слово «дім» втратило для неї звичний і зрозумілий сенс.
«Одного дня після важкого тренування я зателефонувала мамі, щоб сказати, що в мене все добре. “Мамо, я вже біжу додому”. Моя фраза, яку промовила під час телефонної розмови, зупинила мене на мить, вона ніби штовхнула мене в прірву. Біжу куди додому? Але це слово для мене втратило сенс. Моя домівка є лише на карті, але не на землі, вона живе в моєму серці, а не в голові. Я починаю розуміти, що там уже ніколи не буду».
Есе Діани тут: https://bit.ly/3EMeJvZ
Організаторами Всеукраїнського конкурсу є благодійна організація «Фонд Ріната Ахметова» за підтримки Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» та Міністерства освіти і науки України.
Найкращі роботи стануть частиною Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова, який є найбільшим у світі архівом історій про війну в Україні. На сьогодні архів Музею налічує понад 130 тисяч історій.
