«Молодшого брата вбили, середнього — скалічили»: Валентина з Херсонщини довірила свою історію Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

«Раніше я бачила таке тільки у фільмах про Другу Світову, а тепер — проживаю в реальності», — цими словами вона почала розповідь. Валентина з Херсонщини довірила Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова історію своєї сім‘ї.

Сама Валентина встигла вчасно виїхати. Опинилася у Броварах. Там же народила дитину. Через сильний стрес пологи були важкими. Вдома тим часом лишалися її брати. Вдома — це в Новоолександрівці, на той момент тимчасово окупованій частині Херсонщини.

Одного разу середній брат — Валентина так і називає їх «середній» та «молодший» — пішов по гриби і випадково побачив, де розміщується ворог. Так у нього з’явилася ідея, як можна спробувати вийти з окупованої території.

У дорогу вирушили вночі, разом із молодшим братом та його родиною. Аж раптом хтось наступив на міну. Після вибуху стали перегукуватися, — хто і як.

«Середній брат не відчував ніг. Молодший у шоковому стані сказав, що побіжить додому. І побіг — але в інший бік. За хвилину середній брат почув його крик: "Я вдома!" — і постріл», — розповідає Валентина.

Молодшого брата вбили... Важкопораненого середнього підібрали російські військові. Про те, що йому довелося пережити, дивіться і слухайте у історії цієї сім‘ї за посиланням "Музей Голоси Мирних" - “Молодший брат побіг, а старший кричить – ти не туди біжиш. Постріл – і в нього у скроні дирка”

Кожна історія про війну важлива. Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі Музею «Голоси Мирних» Головна - "Голоси Мирних", музей Фонду Ріната Ахметова  або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.