Марія Тимошенко, науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська», щодо участі у Міжнародному Конгресі з Підводної Археології IKUWA V (Картахена, Іспанія)
Міжнародний Конгрес з Підводної археології IKUWA (International Congress of Underwater Archaeology), що проходить під егідою ЮНЕСКО та Конвенції про захист культурної підводної спадщини (2001), є ключовим заходом міжнародного співробітництва у галузі вивчення та збереження підводної культурної спадщини. Цьогоріч зустріч відбулася у Картахені на базі Національного музею Підводної Археології Іспанії (ARQUA) – одного з найпотужніших осередків галузі у Європі. Заходи Конгресу відбулися під гаслом «Спадщина для людства» (Heritage for Humanity) і були спрямовані на популяризацію інформації про підводні археологічні об’єкти з метою їхнього захисту як частини культурної спадщини.
Програма Конгресу була надзвичайно насиченою. Загалом участь у його роботі взяли близько 300 науковців з усього світу, було представлено понад 100 доповідей та 70 постерів. Робота проходила у трьох просторах, де секції формували відповідно до тематичного та хронологічного принципів. Таким чином, було розглянуто актуальні проблеми методології, зокрема розвитку технологій розвідки та дослідження підводних археологічних пам’яток, можливості їхньої подальшої консервації, реставрації предметів. Доповідачі представили численні археологічні комплекси від доісторичних до сучасних, що внаслідок тих чи інших причин опинилися під водою. Украй жвавим видалося обговорення питань захисту та представлення пам’яток підводної археологічної спадщини, можливостей музеєфікації та розвитку туризму у даній царині.
На сьогодні більшість проектів стикається з лімітованим фінансуванням як на стадії дослідження, так і в подальшому процесі збереження й експонування артефактів, що потребують постійного реставраційного догляду. Тому рекомендацією ЮНЕСКО є надання переваги збереженню пам’яток in situ. Вдалим прикладом можуть слугувати такі корабельні аварії: торговельне судно Клеренс (1841–1850) у Порт-Філліп, штат Вікторія, Австралія; іспанське судно ХVІ ст., що затонуло у порту о. Закінтос, що в Іонічному морі, та Масарон-2 – корабель фінікійського часу, досліджуваний науковцями з ARQUA. Крім того, слід відмітити представлений досвід рятівних досліджень, реалізованих у зонах активного промислового розвитку та антропогенного втручання (будівництво портів та інших інфраструктурних об’єктів). Усі ці та інші проекти можуть стати гарними зразками для подальшої розробки програм дослідження і музеєфікації об’єктів культурної спадщини у межах морських і річкових акваторій України.
У рамках доповіді «Підводні археологічні дослідження середньовічного порту Сугдеї» я представила збірку археологічних матеріалів з фондів Національного заповідника «Софія Київська», досвід їхнього залучення до експозиції та тимчасових виставок, а також програму підводно-археологічних досліджень в акваторії Судацької бухти. Доповідь привернула увагу до специфічних проблем, пов’язаних з вивченням та презентацією колекцій Криму у сучасних реаліях. Важливим було обговорення у колі фахівців режиму охорони зони середньовічного порту, зокрема у рамках розробки номінаційного досьє «Торгові пости та фортифікації на генуезьких торговельних шляхах. Від Середземномор’я до Чорного моря».
У межах заходів IKUWA V на особливу увагу заслуговує знайомство з ARQUA (назву закладу утворено сполученням двох латинських слів «archaeology» та «aqua» («археологія» та «вода»). До складу сучасного музейного і науково-дослідного комплексу входять експозиційні та виставкові приміщення, лекційні аудиторії, профільна бібліотека, архівні та музейні фонди, науково-реставраційна лабораторія. Більше того, Національний Музей Підводної Археології Іспанії (ARQUA) – структура, відповідальна за виконання Конвенції ЮНЕСКО «Про охорону культурної спадщини», яку Іспанія ратифікувала 2005 року.
Звісно, на окремий коментар заслуговує організація власне експозиційного простору Музею – надзвичайно сучасного, динамічного та інформаційно насиченого. Реконструкцію світу Середземномор’я в історичному часі подано через призму підводно-археологічних досліджень – одного з основних джерел знань про культуру і побут цього регіону. Експозицію представлено низкою взаємопов’язаних тематичних блоків: «Національна культурна спадщина та її захист», «Іберійське море», «Кораблебудівництво і навігація» тощо. В експозиції облаштовано імпровізовану лабораторію, медіатеку, аудиторію для лекційних занять. Артефакти органічно доповнюють медіа-компоненти, що надають різноманітні можливості практики, зокрема у специфічних методах підводної археологічної розвідки на прикладі інтерактивного глибоководного профілографа. Численні інформаційні панелі та екрани дозволяють в індивідуальному режимі знайомитися з конкретними археологічними пам’ятками та історичними об’єктами Іспанії та Середземного моря. У Музеї враховано інтереси різних вікових груп відвідувачів та людей з особливими потребами.
Формат професійної подорожі дозволив виділити окремий час на роботу з фаховою літературою у бібліотеці Музею. Опрацьовані матеріали, відгуки та поради фахівців, отримані за результатами виступу на Конгресі, буде використано під час написання наукових та науково-популярних публікацій, зокрема у Каталозі предметів дрібної свинцевої пластики – унікальної колекції з фондів Національного заповідника «Софія Київська».
Хочу висловити подяку Фонду «Розвиток України» за підтримку мого проекту і надання виняткової можливості долучитися до передового досвіду та актуальних методологічних підходів дослідження та музеєфікації підводних археологічних об’єктів. Участь у заходах Міжнародного Конгресу з Підводної Археології дозволила висвітлити результати багаторічних досліджень українських археологів, а особисто мені – налагодити важливі та корисні фахові контакти, окреслити перспективи спільних музейних та науково-дослідних проектів.
