Гаряча лінія 0800509001
ua
ua

«Мама загинула, я живу без ніг. Шансів на порятунок мав обмаль»: Дмитро з Маріуполя довірив свою історію Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

22.10.2023

Під час одного з російських авіаобстрілів Маріуполя двоповерховий будинок став могилою для його мами та її подруги. Сам він тієї ночі втратив ноги. Свою історію Дмитро Оселедько довірив Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

На початку вторгнення Дмитро з мамою вирішили перебратися з квартири на околиці до будинку її подруги в центрі міста. Здавалося, що там буде безпечніше. Спочатку пропали світло, зв'язок, газ. Маріуполь регулярно обстрілювали з авіації. Частіше це відбувалося вночі.

«М’ясорубка відчувалася все сильніше. Ми намагалися знайти зелені коридори, але через повну інформаційну ізоляцію не розуміли, чи справді можливо виїхати», — пояснює Дмитро.

У ніч на 11 березня 2022 року в домі перебувало 4 людей — Дмитро, його мама та її подруга з донькою. Коли почули гул літака, сховалися, як завжди, у ванній кімнаті. Пролунав вибух. Потім був звук бомби, що летить. Останнє, що пам’ятає Дмитро — вогняний спалах.

«Моя мама в цей момент обличчям у підлогу вжалася. Соня з її мамою були трохи далі. Що потім, не пам’ятаю. Думав, що сплю. Прокинувся від крику: "Діма, допоможи!". Це кричала Соня».

Соні не стане через кілька годин. Їй було 12 років. Про те, хто і яким дивом довіз їх до лікарні, операцію, ускладнення через відсутність ліків та евакуацію з оточеного ворогом Маріуполя, Дмитро розповідає за посиланням http://bit.ly/400IRdf

Кожна історія про війну важлива. Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі Музею «Голоси Мирних» https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.