Маленькому переселенцю з Донецька Гуманітарний штаб закупив дорогі імуносупресори
У 2008 році в родині Іллі та Олени народився довгоочікуваний первісток. Дитину назвали на честь дідуся Григорієм. До двох із половиною років Гріша розвивався нормально, як усі діти, хіба що часто мав нежить. Але потім батьки почали помічати, що в синочка періодично болять гомілковостопні суглоби.
У 2012 році після травми у хлопчика з’явився набряк правого колінного суглоба, сильно підвищилася температура тіла. Стурбовані мама з татом звернулися за консультацією до Обласної дитячої клінічної лікарні Донецька, де малому поставили діагноз: ювенільний ідіопатичний ревматоїдний артрит.
Ось уже два роки Гріша бореться з цією рідкісною, маловивченою недугою, проходячи дороге медикаментозне лікування. На жаль, лікарі не знають точно причини виникнення хвороби, але провідні фармацевтичні компанії останнім часом розробили низку дуже ефективних імуносупресорів. Про один із таких препаратів подружжя дізналося, консультуючись з ізраїльськими лікарями.
«В Ізраїлі пацієнти з таким захворюванням, як у нашого сина, за умови проходження терапії препаратом «Хуміра», живуть повноцінним життям, займаються спортом, — розповідає батько дитини. — Ми із січня 2014 року також отримували ці ін’єкції безкоштовно за державною програмою, але у зв’язку зі складною політичною та економічною ситуацією у країні постачання препарату припинилося, а наші запаси закінчилися у вересні».
Завдяки ефективному імуносупресору Гріша почувається набагато краще. Якщо раніше під час лікування стероїдними препаратами йому щоранку необхідно було відводити кілька годин на розробку суглобів, то зараз дитина почала ходити на карате. Допоміг препарат впоратися також з іншою проблемою, викликаною ювенільним артритом. Взимку 2014 року у Гріші було виявлено ураження обох очей, зараз зір в одному оці повністю відновився, друге око відновилося на 75%.
Сім’я з літа цього року живе в Києві, через початок у Донецьку бойових дій довелося евакуюватися. Донецький національний університет, у якому батько хлопчика працював доцентом кафедри української мови та прикладної лінгвістики, упродовж декількох місяців не виплачував співробітникам заробітну плату. Єдиним джерелом прибутку родини стали підробітки.
Купити ліки вартістю в кілька десятків тисяч гривень родина не мала можливості, а припинення курсу лікування одразу призвело б до рецидиву.
«Без препарату знову з’явилися б набряки суглобів, і дитина могла втратити рухомість, — каже батько Гріші. — Тому я звернувся по допомогу до Гуманітарного штабу Ріната Ахметова, оскільки давно співпрацюю з компаніями Групи СКМ як перекладач. Два дні тому ми отримали необхідні медикаменти на 2 місяці лікування».
