«Людьми керувала злість і бажання допомогти»: волонтерка Альона Нікітіна довірила свою історію Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова
Злістю і бажанням допомогти керувалися сотні киян, які 2 січня 2024 року прийшли до зруйнованого російською ракетою житлового будинку. Зорганізувалися люди завдяки спільноті, яку багато років веде разом із чоловіком Альона Нікітіна. Її історія увійшла до Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. Про події тих днів і сімейну волонтерську роботу Альона розповіла Олексію Суханову, актору, ведучому та амбасадору Музею.
Альона виїхала на місце трагедії у Солом’янському районі столиці одразу, як пролунав відбій повітряної небезпеки.
«Високий і довгий будинок — 9 поверхів, 9 під’їздів… Середина дому палає, рятувальники намагаються загасити полум’я. Промайнула думка, чи впораємося. Але я вже переконувалася не раз: допомогти можна завжди, коли є порядок, дисципліна й конкретні дії. Важко зберігати спокій, але саме твій спокій заразливий для інших», — говорить Альона.
За її словами, люди приходили на місце із палаючими очима і одним питанням — «що робити?». Завдяки пересічним киянам і правильному розподілу їхніх сил територію вдалося швидко розчистити.
«Уламки завалили теплотрасу. Комунальники не розуміли, як у цьому місці підчепити їх ковшами. Тоді всі — мініатюрні дівчата, бабусі, кремезні чоловіки — стали в ланцюг… Найменші залізли всередину і по цеглині, руками, розбирали цей завал. Кожним керувала злість і бажання допомогти… Вже ввечері комунальні служби почали зварювати труби», — пригадує Альона.
Після пережитого й побаченого люди роблять висновки. Приміром, купують свистки, адже приліт російської ракети — це «рулетка». А ще, радіють історіям порятунку — людей і сімейних реліквій. Альона розповідає про деякі з вражаючих моментів за посиланням https://bit.ly/3Pi7u0M
Історія Альони увійшла до Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова, який збирає історії мирних мешканців України про війну від першої особи. Його архів містить вже понад 100 тисяч історій. Розкажіть свою на порталі Музею https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.