«Ліків, доставлених Гуманітарним штабом, мені вистачить на 3 місяці», — хворий на глаукому житель Донецька
Ще в 1981 році, працюючи в шахті «Мушкетовська», Володимир Вікторович дістав виробничу травму ока, внаслідок якої зір впав на 50%. Офтальмологи діагностували важкий кератит рогівки ока — захворювання, яке часто призводить до серйозних ускладнень. Незважаючи на лікування, зір шахтаря повністю так і не відновився.
У 2012 році, вже перебуваючи на пенсії, Володимир Вікторович почав скаржитися на різке погіршення зору. У Донецькому обласному клінічному територіальному медичному об’єднанні в чоловіка виявили глаукому й початкову катаракту, і рекомендували постійне лікування.
«На жаль, ушкодження зорового нерва і втрату зору в разі глаукоми неможливо зупинити, — каже Володимир Вікторович. — Але є методи лікування, які дозволяють уповільнити або зупинити прогресування. Для цього мені потрібно щодня застосовувати очні краплі й таблетки для зниження тиску. Щороку я лягаю у стаціонар офтальмологічного відділення ДОКТМО, проходжу курс внутрішньоочних ін’єкцій».
Через захворювання чоловікові довелося відмовитися від багатьох занять і захоплень, які вимагали сфокусованої уваги, вже давно він не може самостійно читати.
Військові дії, що розпочалися в регіоні, призвели до зупинення виплат соціальної допомоги на окупованих територіях. Володимир Вікторович із дружиною не отримують пенсію вже 3 місяці. Діти пенсіонерів евакуювалися за кордон і поки не мають можливості допомогти батькам фінансами.
Подружжя почало шукати варіанти благодійної допомоги. Так, на одному з пунктів видавання продуктових наборів Гуманітарного штабу дружина Володимира Вікторовича дізналася номер «гарячої лінії» допомоги. Через кілька днів після звернення до Штабу й надсилання необхідних документів, пенсіонер отримав посилку з дорогими очними краплями.
«Ліків мені має вистачити на 3 місяці, — каже колишній шахтар. — В останні дні нам доводиться економити на всьому, навіть за квартиру не платимо, всі відкладені кошти йдуть на їжу. Без вашої допомоги придбати медикаменти ми б не змогли, величезне вам спасибі!».
