Кожен четвертий житель Донбасу перетинав лінію дотику
У чверті населення Донбасу була необхідність у перетині лінії зіткнення, а 21% мають досвід перетину цієї лінії за останні 6 місяців. Про це повідомили представники Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) під час круглого столу «Донбас: життя й бар’єри», ініційованого Гуманітарним штабом Ріната Ахметова.
«Ця проблема зачепила понад півмільйона людей. Але насправді переміщень було набагато більше, тому що один раз лінію розмежування перетинали 37% людей, а решта переміщалися набагато більше, ніж один раз. 6% опитаних переміщалися понад 10 разів. А є люди, які працюють, переміщаючись між територіями», – роз’яснила Наталія Харченко, виконавчий директор КМІС.
Основні цілі перетину лінії зіткнення:
- переоформлення або отримання пенсій, соціальних виплат;
- відновлення/отримання документів, оновлення фото в паспорті, оформлення закордонного паспорта;
- банківські послуги;
- поїздки територією України із залізничних станцій «Костянтинівка», «Дружківка»;
- візити до родичів і друзів;
- перевірка майна;
- покупки (ціни на одяг і взуття в Україні нижчі).
За даними соціологічного дослідження, майже 60% всіх опитаних знають, що необхідно робити, щоб перетнути лінію дотику, і можуть самостійно оформити перепустку. А чинна перепустка є в кожного другого жителя непідконтрольної території і в кожного п’ятого на підконтрольній території.
Основна проблема під час перетину лінії зіткнення й найгірша проблема для тих, хто перетинав її – занадто довгі черги й низька пропускна здатність на лінії зіткнення. Переважна більшість (84%) жителів Донецької області назвали важким перетин лінії зіткнення. Середня тривалість очікування в черзі – 8 годин 30 хвилин. Найшвидше блокпости можна перетнути пішки. Більше часу займе проїзд на автобусі (до 8 осіб). На особистому автомобілі – найдовше через черги і те, що перевізники проходять швидше через окрему чергу пільговиків.
«Вибір того чи іншого блокпоста для перетину лінії зіткнення сильно залежить від черг. І перевізник, і пасажири відстежують цю інформацію в соціальних мережах і новинах. І вибирають той блокпост, де менші черги», – розповіла Дарина Пирогова, науковий співробітник КМІС.
Соціологічне дослідження КМІС «Донбас: життя й бар’єри» проводилося з 21 жовтня до 7 листопада 2016 року на замовлення Гуманітарного штабу Ріната Ахметова й «Допоможемо ТВ». Було опитано 2102 респондента віком понад 18 років зі 100 населених пунктів Донецької області, як на підконтрольній, так і на непідконтрольній території. В опитуваннях вивчалися: поточні потреби населення в продуктах харчування, медикаментах і непродовольчих товарах; соціальне самопочуття населення Донецької області; думки людей про можливий розвиток ситуації на Донбасі; проблеми, пов’язані з труднощами перетину лінії розмежування.
