«Коли уламок влучив у спину, від шоку я не відчувала болю»: 15-річна Яна з Маріуполя довірила свою історію Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

15-річна Яна з Маріуполя взяла з собою плюшевого собаку замість теплих штанів. Згадуючи про це, дівчина посміхається, ніби не було розстріляної колони з «Азовсталі», чотирьох уламків у ногах і одного — у спині. Вона виїжджала з Маріуполя разом із мамою та сестрою, коли на блокпості їх накрив обстріл. Своєю історією Яна поділилася з Музеєм «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

«24 лютого я встала о 4 ранку від вибухів. У новинах кажуть: війна. Я розгубилася, почала збирати речі. Замість теплих штанів взяла іграшку, собаку плюшевого, бо вона була для мене дорожчою. Я не знала, коли повернусь, не могла її лишити одну. Взяла олівці, блокнот для малювання. Мої малюнки збереглися. А квартира згоріла...», — згадує Яна.

Вони долучилися до евакуаційної колони, яка вивозила людей з «Азовсталі». Взяли свого песика. Друг передав Яні маленьке живе деревце, яке вона тримала у руках. Колону зупинили для перевірки документів. І почався обстріл.

«Ми почули свист — і біля нас влучив снаряд. Я нічого не відчула. Був больовий шок. Дивлюсь — дим. Пам’ятаю, була паніка. У машини були розбиті вікна. Ми виїхали, зупинилися. Їхали на дисках. Усі розбіглися шукати допомоги. Я лежала. Дивилася на ногу, на стегно — кров ллється. Дивилася, як штани ставали червоними. Спина страшенно боліла, я не могла поворухнутися. У спину ззаду влучив уламок. Були порізи з опіками», — ділиться Яна.

Про те, як вона боялася першої в житті операції, як пережила її та одужувала у сховищі та підвалі, про важку дорогу до безпеки і мрію повернутися до рідного міста дівчина розповіла Музею «Голоси Мирних». Дивіться та слухайте її за посиланням bit.ly/3J4f2Bl

Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі Музею «Голоси Мирних» https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії (800) 509 001.