Як важко бути дитиною. Блог Дмитра Блінова
Цього року Фонд Ріната Ахметова уп’яте провів проект «Мирне літо – дітям Донбасу». Ще 500 дітей змогли відпочити й оздоровитися.
Я ніколи не був у таборі. Ні як вожатий, ні як відпочивальник. Тепер ось побував. Два тижні до Святогірського оздоровчого центру «Перлина Донеччини» приходив щодня. Приходив у гості до дітей, яких на відпочинок привіз Фонд Ріната Ахметова. Ці діти особливі. Вони живуть у «сірій зоні» (з обох боків лінії зіткнення), вони чули, а більшість чує досі вибухи, бачили, як гинуть люди та тварини, як руйнуються будівлі. У дітей травми. Психологічні. Хтось боїться темряви, хтось – гучних звуків. Ці два тижні з ними працювали психологи. А я спілкувався з дітьми як журналіст і як друг. Ми разом робили проект «14 днів щастя». Він про цих хлопчиків і дівчаток. Про те, що їм випало пережити. Про те, як важко бути дитиною в тих умовах, у яких вони перебувають останні п’ять років.
14 днів ми говорили зі школярами про все, що їх хвилює. Про дружбу та суперництво, війну та мир, про те, як справлятися з бідою. Документували їхні спогади, фіксували, як позначаються на їхньому стані заняття з психологами та арт-терапія, якими була насичена програма в таборі.
Коли ми прощалися, діти обіймали мене й казали, як сумуватимуть. У мене такі ж емоції. Але розлучався з легким серцем – діти їхали з табору іншими. Сильними, впевненими в собі, усміхненими. Сподіваюся, ми ще зустрінемося. Надя, Соня, Стас, Єгор, Андрій, Маша, Юля, Саша, Аліна, Варя. Ви – круті. У вас усе буде добре, я впевнений.
P.S. Наші з дітьми розмови увійшли до проекту «14 днів щастя», ознайомитися з яким можна на діджитал-майданчиках Фонду.
