Ігор Стахнів про МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ БРУНО ШУЛЬЦА У ДРОГОБИЧІ
Фестиваль Бруно Шульца – це циклічний проект, ініційований та реалізований у 2004 році Полоністичним науково-інформаційним центром ім. Ігоря Менька Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка. Міжнародний Фестиваль Бруно Шульца у Дрогобичі має на меті показати актуальність, універсальність та різноплановість інспірацій творчістю Бруно Шульца та повернути пам’ять про цього великого письменника й художника у його рідному Дрогобичі, який завдяки його прозі здобув світову славу і у якому його було забуто упродовж довгих років. Організатори прагнули, щоб під час проекту Дрогобич став місцем міжнародних дискусій щодо вартості культури й мистецтва, а також осередком роздумів про надії та драми в історії та в людській долі, прикладом якої є життя та трагічна смерть Бруно Шульца. Це вклад Дрогобича та міжнародної спільноти людей культури та мистецтва, котрі захоплюються творчістю Бруно Шульца, у подолання стереотипів, що постійно виникають, а також національного, культурного та релігійного поділів, які відбуваються завдяки пожвавленню ролі літератури та художньої творчості у процесі формування гуманітарної дійсності.
Головними героями кожного Фестивалю є постать та творчість Бруно Шульца, що інспірує багатьох митців з усього світу. Його творчість продовжує цікавити та дивувати багатьох літературознавців, істориків, культурологів та соціологів. Бруно Шульц є автором двох збірок оповідань – «Цинамонові крамниці» та «Санаторій під Клепсидрою», та кількох оповідань, що не увійшли до збірок. Також до його літературної спадщини включено літературно-критичні нариси, рецензії та листування. Проза Бруно Шульца написана польською мовою і належить до авангарду міжвоєнного двадцятиліття, нагадуючи перехід від експресіонізму до сюрреалізму.
Рецепція творчості Бруно Шульца у світі досить широка, а успіх його популярності криється у манері письма: його тексти поневолюють так, що кожен вважає себе істинним читачем та відкривачем правдивого шульцового світу. Саму біографію письменника неповністю реконструйовано, вона сповнена таємниць, що також приваблює до себе читачів.
Так, у 1992 році Шульц був оголошений ЮНЕСКО одним з трьох найвидатніших письменників ХХ ст. поруч із Маркесом і Апдайком.
Читачі Шульца часто вказують на подібність до постаті та творчості Кафки, проводять аналогії між ними. Однак сучасна шульцологія може вже ствердно заявити, що «Шульц-письменник не нагадує нікого посеред інших письменників. Він нічим не завдячує й Кафці, з яким його іноді безпідставно порівнюють» (Станіслав Росєк).
Міжнародний Фестиваль Бруно Шульца в Дрогобичі є розлогою тижневою подією, яка складається з наукової, літературної, трансляторської та мистецької частин. В рамках наукової частини під час кожного Фестивалю відбуваються конференції, після яких виходять друком наукові матеріали з рефератами доповідачів. Сьогодні без перебільшення можемо констатувати факт творення найбільшого наукового осередку шульцології саме у Дрогобичі. Літературна частина Фестивалю передбачає зустрічі з літераторами, поетами та письменниками, які інспіруються його творчістю, а також із найвідомішими українськими письменниками і поетами. Зокрема гостями Фестивалю були Юрко Покальчук, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Василь Махно, Олександр Бойченко, Тарас Прохасько, Юрій Винничук, Андрій Бондар, Андрій Любка, Таня Малярчук та Наталка Сняданко. Перекладацька (трансляторська) частина намагається донести багатокультурне і багатомовне значення творчості Бруно Шульца за допомогою присутності на Фестивалі перекладачів, які своєю працею творять «бібліотеку другого автора», виступаючи другим автором, який надає можливість поширювати рецепцію творчості Шульца різними мовами. Мистецька частина передбачає вернісажі виставок, театральні постановки, музичні проекти, а також інші різновиди сучасного мистецтва як вуличні акції та дійства, перформанси.
У 2014 році мистецькі події об’єдналися у OFF-Фестиваль Бруно Шульца, який являв собою авангардну частину проекту, що відбувалася паралельно з основною, так званою класичною.
Оскільки Бруно Шульц писав польською мовою, то для спільної праці над спробою розуміння та переказу багатства внутрішнього світу шульцових текстів доречним було запросити митців з Польщі та України. Основною метою мистецьких майстер-класів, які проводила д-р Ева Зажицька з Академії Мистецтв з Вроцлава, було відокремлення і вивільнення від існуючих інтерпретацій та штампів, що тяжіють над постаттю та творчістю Шульца. Саме тому головним методом роботи стали читання Шульца (пропускання крізь себе тексту без накладання на нього жодної інтерпретації чи аналізу), а також пошук локації та місця, у яких виявляється і проявляється магія шульцового світу.
Під час пошуку таких локацій творили мікроперформанси, які відбувалися на відкритому просторі міста, часто за участю його мешканців. Головним результатом майстер-класів стали перформативні покази на території та в будинку Вілли Яроша (бурмістра Дрогобича у міжвоєнну добу), сьогодні – біологічний факультет та сцена театру «Альтер». Показані перформанси були різного типу, це зокрема «перформанс дії» (Олександр Максимов, Альтер, Дрогобич; Володимир Топій, Львів; Юрій Білей, Львів), а також, нова для українського мистецького простору форма перформансу, «перформанс слова» (Ева Зажицька, Вроцлав; Ярослав Футимський, Львів). Перформанс слова – це будування нарації, це творення дійства словом.
Іншим проявом та виявом шульцового світу стало скульптурне дійство «Шульц-OK», яке відбулося на вулиці Підвалля, за Шульцом на зворотному боці Ринку. Під час його проведення було залучено не тільки митців та акторів театру «Альтер», але передовсім мешканців міста, які спільно створили мистецький продукт – гіпсові скульптури.
Ці нові для Фестивалю проекти: мистецькі майстер-класи та скульптурне дійство, дали можливість залучити дрогобичан, донести до них через реалізовані події, так ким насправді був Бруно Шульц? А був він геніальним письменником, чудовим художником та педагогом, а передовсім дрогобичанином, який надзвичайно любив і прославляв своє рідне місто у цілому світі.
OFF-Фестиваль дав можливість відновити спільний багатокультурний діалог нашого міста, а також за допомогою нетрадиційних форм мистецтва відновити зв’язок минулого, теперішнього і майбутнього, поєднати непоєднувані речі – дійсність (міську реальність) та мистецтво (позареальне і містичне).
