Хочу пожити у мирі: історія Валентини Мамедової з Новобахмутівки
![](https://akhmetovfoundation.org/rails/active_storage/disk/eyJfcmFpbHMiOnsibWVzc2FnZSI6IkJBaDdDRG9JYTJWNVNTSnJkbUZ5YVdGdWRITXZlVFZ5ZGpkNE1tTjZhR2huWWpSdU9XMHlkM00xT0dGNFozb3dOQzlpT1RBd05XUmxaR00zTmpnd05ESXlOemN4WkRFd01tWTNOMlV4WVRFd1pXTTBaRGt5TmpSbFpHVmxNak0wWWprNE9HVmxNak0yWWpJME5HVmtOR1F3QmpvR1JWUTZFR1JwYzNCdmMybDBhVzl1U1NJQmpXbHViR2x1WlRzZ1ptbHNaVzVoYldVOUlsbHpkRzl5ZVhrZ2JYbHlibWxvTG1wd1p5STdJR1pwYkdWdVlXMWxLajFWVkVZdE9DY25KVVF3SlRrNEpVUXhKVGd4SlVReEpUZ3lKVVF3SlVKRkpVUXhKVGd3SlVRd0pVSTRKVVF3SlVJNEpUSXdKVVF3SlVKREpVUXdKVUk0SlVReEpUZ3dKVVF3SlVKRUpVUXhKVGsySlVReEpUZzFMbXB3WndZN0JsUTZFV052Ym5SbGJuUmZkSGx3WlVraUQybHRZV2RsTDJwd1pXY0dPd1pVIiwiZXhwIjoiMjAyNC0wNy0yN1QwNDoyNjozMC42OTFaIiwicHVyIjoiYmxvYl9rZXkifX0=--bcd184d0d774b3cde09df63f7a17d6c8acb1c172/%D0%98%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8%20%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%85.jpg?content_type=image%2Fjpeg&disposition=inline%3B+filename%3D%22Ystoryy+myrnih.jpg%22%3B+filename%2A%3DUTF-8%27%27%25D0%2598%25D1%2581%25D1%2582%25D0%25BE%25D1%2580%25D0%25B8%25D0%25B8%2520%25D0%25BC%25D0%25B8%25D1%2580%25D0%25BD%25D1%2596%25D1%2585.jpg)
Фонд Ріната Ахметова продовжує цикл публікацій про долі мирних жителів Донбасу, які опинилися у страхітному коловороті збройного конфлікту. Ці історії зібрані в Документальний проєкт, а також стануть основою віртуального архіву – найбільшого в Україні на цю тему. Ознайомитися з ними можна буде за посиланням https://akhmetovfoundation.org/
Героїня наступної історії – Валентина Мамедова з Новобахмутівки Донецької області.
«Ніхто і не думав, що війна добереться до нас. Але в 2015-му це сталося. Обстріл сильний був. У такі моменти закриєш обличчя руками і думаєш тільки про одне: «Скоро це скінчиться чи ні?» Страшно, і здається, що земля перевертається. І в підвалі страшно. Думаєш, що зараз будинок обвалиться. Спати було неможливо», – розповідає літня жінка.
Втім, підвал недовго служив притулком. Під час чергового обстрілу Валентина Мамедова поспішала в укриття, та зачепилася і впала. Травма ноги змусила забути про спуски-підйоми сходами.
«Як люди виживають? Город багатьох годує та Рінат Ахметов допомагає. Людина з душею, розуміє. Дякую йому. Мені 79 років. Я хочу хоч трохи в мирі пожити, і щоб діти не боялися, не плакали», – ділиться мріями мешканка Новобахмутівки.
Поділіться своєю історією – розкажіть її по телефону 0 800 509 001 (дзвінки безоплатні) або опублікуйте у вигляді тексту чи відеоролика на особистій сторінці в Фейсбуку з хештегом:
#ФондРинатаАхметова
#ИсторииМирных
#ФондРiнатаАхметова
#IсторiїМирних
Також свою відеоісторію можна надіслати на Viber +380632354734 чи електронну пошту [email protected]
Фонд Ріната Ахметова збиратиме ці історії до 15 серпня. А у вересні розповість і покаже їх в Україні та за її межами.