«Хочеться додому в Маріуполь, де вікна цілі й сусіди живі»: музикант Олександр Кривошапко довірив історію Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

Український музикант Олександр Кривошапко 18 років прожив у Маріуполі. Першим місцем його роботи був драматичний театр, який наразі знищено авіабомбою. Коли розпочалася повномасштабна війна, вся його родина була у місті...

«Мої рідні, хоч би як я їх просив виїхати, залишилися в Маріуполі. У всіх були надії, що якнайшвидше все закінчиться», — ділиться Олександр.

Поки був зв’язок, він встиг поговорити із сестрою. Сказав, що оголосить збір коштів та передасть їй, щоби розподілила на допомогу людям. Гроші зібрали вже надвечір — і зв’язок із Маріуполем зник... Олександр знайшов сили продовжувати роботу: залучив людей та створив організацію «Братське серце». Почали з інформаційної допомоги. 

«Уявіть собі повну відсутність комунікації у місті — невідомо, що з людьми, а у них є родичі. Мільйони людей по всій планеті опинилися в інформаційному вакуумі. Ми збирали інформацію про події у Маріуполі через тих, хто міг вийти на зв’язок», — розповідає Олександр. 

Вони доставляли гуманітарні вантажі якнайближче до міста, домовлялися про переселення маріупольців, безпосередньо вивозили людей. Водії їздили на власний страх і ризик, навіть тоді, коли допуску в місто вже не було.

«Щоби не викликати недовіри до нашої діяльності, я не міг у перші дні відправити автомобілі за рідними. Я розумів, що їм дуже важко, було вісім попадань до нашого будинку... Вони дивом вийшли з Маріуполя пішки», — розповідає музикант. 

Олександр зізнається: у перші тижні думав, що отримає інсульт просто від переживання історій з Маріуполя, які він чув. Про загибель дітей. Про трагедії сусідів та знайомих. Рідне місто, яке він пам'ятає, перетворилося на нездійсненну мрію.

«Хотілося б прогулятися набережною Маріуполя... Подивитися вистави у Драмтеатрі. Заскочити до лікарні, якої не існує. Зайти в університет, якого більше немає. Та приїхати до свого будинку — в якому всі шибки на місці і всі сусіди живі...», — каже він. Дивіться та слухайте історію Олександра за посиланням bit.ly/3zhjmsc

Свою історію музикант довірив Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. Це найбільший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею вже налічує понад 25 тисяч історій.

Поділитися історією можна так:

— напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;
— скористайтеся чат-ботом @civilvoicesmuseum_bot у Telegram;
— відвідайте портал Музею та натисніть «Розповісти історію» праворуч зверху;
— зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001.