«Хочеться додому в Маріуполь, де вікна цілі й сусіди живі»: музикант Олександр Кривошапко довірив історію Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова
![](https://akhmetovfoundation.org/rails/active_storage/disk/eyJfcmFpbHMiOnsibWVzc2FnZSI6IkJBaDdDRG9JYTJWNVNTSnJkbUZ5YVdGdWRITXZhMkpuTjNCdk5EWmlkVGhpTUdKNlpESmpaemhuWm5BNE9IUnVZeTlpT1RBd05XUmxaR00zTmpnd05ESXlOemN4WkRFd01tWTNOMlV4WVRFd1pXTTBaRGt5TmpSbFpHVmxNak0wWWprNE9HVmxNak0yWWpJME5HVmtOR1F3QmpvR1JWUTZFR1JwYzNCdmMybDBhVzl1U1NKQ2FXNXNhVzVsT3lCbWFXeGxibUZ0WlQwaWRITjFMbXB3WnlJN0lHWnBiR1Z1WVcxbEtqMVZWRVl0T0NjbkpVUXhKVGcySlVReEpUZ3pMbXB3WndZN0JsUTZFV052Ym5SbGJuUmZkSGx3WlVraUQybHRZV2RsTDJwd1pXY0dPd1pVIiwiZXhwIjoiMjAyNC0wNy0yNlQyMzo1NDoyNi4xMjRaIiwicHVyIjoiYmxvYl9rZXkifX0=--0a34571f08d7526627986de62368142550f2b080/%D1%86%D1%83.jpg?content_type=image%2Fjpeg&disposition=inline%3B+filename%3D%22tsu.jpg%22%3B+filename%2A%3DUTF-8%27%27%25D1%2586%25D1%2583.jpg)
Український музикант Олександр Кривошапко 18 років прожив у Маріуполі. Першим місцем його роботи був драматичний театр, який наразі знищено авіабомбою. Коли розпочалася повномасштабна війна, вся його родина була у місті...
«Мої рідні, хоч би як я їх просив виїхати, залишилися в Маріуполі. У всіх були надії, що якнайшвидше все закінчиться», — ділиться Олександр.
Поки був зв’язок, він встиг поговорити із сестрою. Сказав, що оголосить збір коштів та передасть їй, щоби розподілила на допомогу людям. Гроші зібрали вже надвечір — і зв’язок із Маріуполем зник... Олександр знайшов сили продовжувати роботу: залучив людей та створив організацію «Братське серце». Почали з інформаційної допомоги.
«Уявіть собі повну відсутність комунікації у місті — невідомо, що з людьми, а у них є родичі. Мільйони людей по всій планеті опинилися в інформаційному вакуумі. Ми збирали інформацію про події у Маріуполі через тих, хто міг вийти на зв’язок», — розповідає Олександр.
Вони доставляли гуманітарні вантажі якнайближче до міста, домовлялися про переселення маріупольців, безпосередньо вивозили людей. Водії їздили на власний страх і ризик, навіть тоді, коли допуску в місто вже не було.
«Щоби не викликати недовіри до нашої діяльності, я не міг у перші дні відправити автомобілі за рідними. Я розумів, що їм дуже важко, було вісім попадань до нашого будинку... Вони дивом вийшли з Маріуполя пішки», — розповідає музикант.
Олександр зізнається: у перші тижні думав, що отримає інсульт просто від переживання історій з Маріуполя, які він чув. Про загибель дітей. Про трагедії сусідів та знайомих. Рідне місто, яке він пам'ятає, перетворилося на нездійсненну мрію.
«Хотілося б прогулятися набережною Маріуполя... Подивитися вистави у Драмтеатрі. Заскочити до лікарні, якої не існує. Зайти в університет, якого більше немає. Та приїхати до свого будинку — в якому всі шибки на місці і всі сусіди живі...», — каже він. Дивіться та слухайте історію Олександра за посиланням bit.ly/3zhjmsc
Свою історію музикант довірив Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. Це найбільший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею вже налічує понад 25 тисяч історій.
Поділитися історією можна так:
— напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;
— скористайтеся чат-ботом @civilvoicesmuseum_bot у Telegram;
— відвідайте портал Музею та натисніть «Розповісти історію» праворуч зверху;
— зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001.