Готуємося взяти дитину: Формування довіри до світу у сироти

На портал «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!» прийшов дуже цікавий лист із проханням допомогти вирішити проблему порушеної прив’язаності – дитина готова розцілувати навіть чужу людину. Що робити, аби знизити цей підвищений рівень довіри до чужих людей, ми дізнавалися у відомого дитячого психолога Наталії Міщенко. Фахівець виділяє декілька шляхів вирішення проблеми.

Про три з них ми розповіли у попередніх публікаціях:

– формування адекватної картини сім’ї https://sirotstvy.net/ua/news/nasha-dytyna-gotova-roztsiluvaty-chuzhu-lyudynu-yak-tse-podolaty-porada-psykhologa-pro-porushennya-p/

ігротерапія: https://sirotstvy.net/ua/news/moya-dytyna-gotova-roztsiluvaty-kozhnogo-yak-tse-podolaty-vykorystovuemo-igroterapiyu-/

арт-терапія: https://sirotstvy.net/ua/news/artterapiya-yak-sposib-vidnovlennya-porushenoyi-pryv-yazanosti/

казкотерапія https://sirotstvy.net/ua/news/kazky-yaki-likuyut%60-yak-vyrivnyaty-porushenu-pryv-yazanist%60-dytyny-syroty/?MUL_MODE=&back_url_admin=%2Fbitrix%2Fadmin%2Fiblock_list_admin.php%3FIBLOCK_ID%3D4%26type%3Dinformation%26lang%3Dua%26find_section_section%3D0

Цього разу поговоримо про формування довіри до світу. Дійсно, дитині з закладу набагато складніше встановити правильні, адекватні відносини з дорослими у новій родині.

Основні моменти поведінки, які допомагають сформувати позитивні, добрі стосунки між дорослим і дитиною:

- завжди говорити з дитиною спокійно, для маленьких – з ніжною інтонацією;

- завжди дивитися в очі, якщо вона відвертається, намагатися зробити все, щоб її погляд нарешті був направлений на вас;

- завжди задовольняти потреби дитини, а коли це неможливо, спокійно пояснити чому, навести приклади;

- завжди підходити до дитини, коли вона плаче, та намагатися з’ясувати, чому вона плаче.

Прив’язаність розвивається за допомогою погляду, дотику, розмов віч-на-віч, спільних рухів, спільної гри та їжі. Ще дитині потрібно дозволити виражати свої емоції. Досвід покинутої дитини підказує: коли ти злий, треба вдарити. У сім’ях такий спосіб не дійсний, але не всі батьки, заперечуючи бійку, пропонують адекватну заміну.

Треба навчити дитину, що саме потрібно робити, коли атакують негативні, сумні емоції:

- ти можеш розповісти мамі про те, що тебе турбує;

- ти можеш намалювати малюнок своєї емоції, а потім порвати його, якщо хочеш;

- можна побити подушку або боксерську грушу;

- можна поплакати, якщо сумно…

Так поступово, за допомогою спілкування, спільної гри та особистого прикладу батьки поступово формуватимуть правильну прив’язаність і адекватну реакцію на оточуючих. Терпіння і натхнення на цьому шляху! Своїм досвідом і запитаннями ви можете ділитися на нашому порталі «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!» або на сторінці програми на https://www.facebook.com/SirotstvyNet