«Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова: «Діти малюють, пишуть, щоб війна закінчилася» – історія Надії Брижашової

Збройний конфлікт на Донбасі трагічно вплинув на мільйони людських життів. Долі цих людей не підлягають забуттю. Для цього Фонд Ріната Ахметова створив безпрецедентний проєкт – Музей «Голоси Мирних». Він документує історії мирних жителів Донбасу, сьогодні зібрано 13 000 свідчень безпосередніх очевидців трагедії. Мета – зібрати 100 000 історій до 2025 року.

За 16 років роботи Фонд допоміг вижити 8 млн осіб, із них 3.5 млн були врятовані на Донбасі в рамках програми «Гуманітарний Штаб Ріната Ахметова». Безпрецедентна за масштабами допомога запобігла гуманітарній катастрофі в регіоні. Рінат Ахметов став єдиною опорою для мільйонів Мирних Донбасу.

Свою історію для Музею розповіла Надія Брижашова із міста Попасна Луганської області. Надія з чоловіком, їх п'ятеро дітей і бабуся були змушені під обстрілами покинути рідний будинок.

– Ми виїхали до Сватова 24 січня 2015 року. Коли ми ще були в Попасній, у нас балкон спершу зрешетило, а потім був уже такий пік, що неможливо було ні поїсти, нічого. Важко було пояснити дітям. Син Максим навчався в школі по 15 хвилин. Поки дитину доведеш – стріляють. Припиняється обстріл – приведеш і сидиш. Тільки обстріл починається – забираєш і біжиш під обстрілами додому, тому що там страшно було, – каже Надія.

У скрутну хвилину сім'ї допоміг Фонд Ріната Ахметова.

– Був стрес, шок. Ми не знали, що робити, але ми були раді, що виїхали з пекла. Я навіть не вірила. У лютому ми отримали від Ріната Леонідовича продуктову допомогу й три місяці жили на цьому, – дякує жінка.

Здавалося, жахи війни з вогким підвалом позаду. Але ні. На новому місці, в Сватовому, раптом стали вибухати військові склади.

– Ми знову пережили шок, удруге. Почало гриміти – почали вікна торохтіти, відчинятися кватирки. Ми швидко одягли дітей і спустилися в підвал. Тієї миті саме воно як гахнуло!  Думали, що ми виїхали в безпечне місце, – розповіла героїня.

Незважаючи на всі пережиті труднощі, Надія вірить, що одного дня її сім'я повернеться додому.

– Звичайно, хочеться повернутися додому. Відновити квартиру, дай Бог, і повернутися. Але це буде дуже важко матеріально. Хочеться, щоб там було тихо. Поки такого там ще немає, тиші такої. Щоб швидше закінчилася війна. Діти малюють, пишуть, щоб війна закінчилася: «НІ війні!», – ділиться героїня.

Більше історій можна знайти за посиланням https://civilvoicesmuseum.org/stories.

На сьогоднішній день Музей «Голоси Мирних» – найбільше в Україні зібрання свідчень очевидців збройного конфлікту на сході країни. Ваша історія також має значення! Розкажіть її світові! Перейдіть за посиланням https://civilvoicesmuseum.org/my-story  і заповніть невелику анкету, щоб зробити свій внесок у збереження пам'яті. Також Мирні Донбасу можуть звернутися до Фонду за безкоштовною психологічною допомогою, зателефонувавши за номером 0800509001.