Фонд Ріната Ахметова відкриває унікальний музей в Україні

Фонд Ріната Ахметова 23 червня в Києві відкриває унікальний Музей «Голоси Мирних». Це перший і найбільший в Україні архів історій мирних жителів Донбасу, які постраждали внаслідок збройного конфлікту на сході країни.

‒ Допомога Ріната Ахметова допомогла вижити 3,5 млн людей на Донбасі. Ці люди пізнали біль і відчай, подолати які їм допомогла сила допомоги однієї людини. Сьогодні в онлайн-Музеї «Голоси Мирних» уже зберігається понад 2 тисячі історій, мета Фонду ‒ зібрати 100 тисяч. Музей – це безпечний, довірчій простір, у якому Мирні вперше можуть відкрито розповісти свою особисту історію і таким чином звільнитися від тягаря мовчання. Завдяки проєкту «Голоси Мирних. Музей Фонду Ріната Ахметова» жителі Донбасу можуть відчути прийняття, зцілитися від травм і душевного болю, позбутися від тягаря спогадів, відкритися для роздумів і рефлексій, знайти надію на щасливе майбутнє, ‒ розповіла Юлія Єршова, директорка Департаменту комунікацій Фонду .

Сьогодні на сайті Музею розміщена серія відео- й аудіоінтерв’ю з очевидцями подій. Одна з них ‒ Любов Ручка з прифронтової Мар'їнки.

‒ Коли в 2014 році почалася така колотнеча, я працювала головним бухгалтером у територіальній виборчій комісії. Приходить голова і каже: «Федорівна, у нас стоять війська». Кажу: «Та звідки вони тут?». А 11 липня у мене день народження. Добре посиділи. Спочатку з роботи прийшли, посиділи вдень. Потім рідня і друзі прийшли, чоловік двадцять було. Приблизно о десятій годині розійшлися по домівках. А на початку одинадцятого раптом вимкнулося світло, відключилися мобілки. Все ‒ горить Мар'їнка. Бомблять. Додзвонилася до мене Вікторія, моя дочка: «Мама, ми біжимо!» Кажу: «Куди біжите? Я вам зараз хвіртку відкрию». Вона каже: «Мамо, я не знаю, куди ми біжимо. У нас за спиною розриваються снаряди!», ‒ розповідає літня жінка.

В одну мить її життя, як і багатьох тисяч інших, назавжди змінилася. Доводилося по 18 годин сидіти в підвалі, ховаючись від вибухів. На деякий час Любов Ручка з чоловіком покинули Мар'їнку. Але назавжди залишити рідні стіни не змогли.

‒ На третій день ми з сином приїхали. У мене сто голів птиці було, лежать всі. Пряме влучення в госпдвір. Два попадання в сад. Такі були ями ... Мене з них не видно було. Ми завезли дві шеститонних машини землі, але ми їх не закрили. Бомблять, а ти думаєш: «Тільки б не хату розбили. Тільки б не хату». На цьому ґрунті чоловік помер. Ми його в 2014-му поховали. Нікому не бажаю такого, ‒ з гіркотою говорить Любов Ручка.

Зараз у неї одна мрія ‒ дочекатися миру та прожити до 100 років у мирі. Миру, тільки миру! А ще ‒ щоб люди повернулися і від провулка до провулка столи щоб стояли.

Ви можете стати учасником онлайн-відкриття Музею «Голоси Мирних». Для цього необхідно перейти https://civilvoicesmuseum.org/news/15-let-fondu-rinata-ahmetova-i-otkrytie-onlajn-muzeya-golosa-mirnyh