«Дружина народила без лікаря, у жахливому холоді. Донечку я загорнув у ганчірку»: історія Дмитра з Маріуполя у Музеї «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

Разом із дружиною, новонародженою донькою та своєю бабусею Дмитро виїхав із Маріуполя 27 березня. До цього родина пережила не лише бомбардування та обстріли, а й екстремальні пологи без лікаря. Свою історію Дмитро Савосін довірив Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Дмитро та Кароліна готувалися до поповнення у родині. Виїхати до початку повномасштабного вторгнення не встигли. Пощастило, що зробили запас продуктів ще до того, як у місті почалася паніка. Наступні дні — це «приліт» в їхній будинок, переселення до родичів, початок пологів…

«Зв’язку не було. Щоби викликати швидку — треба було прийти до швидкої. І ми пішли», — пригадує Дмитро.

Коли перейми почалися, Кароліна перебувала в лікарні. Того дня до Маріуполя зайшли війська так званої «днр». Танки стріляли по житловим будинкам, будівля лікарні здригалася так, що, здавалося, зараз впаде... Дмитро тим часом шукав лікаря, який допоміг би зустріти немовля. Але лікаря не було.

«Перейми зупинилися. Я став молитися... І секунд через 10 прийшла допомога. Цю дівчину звали Марія. Вона, по суті, врятувала і дружину, і донечку. Малу я одразу взяв на руки. Було дуже холодно, два чи три градуси. Загорнув її у ганчірку, яку знайшов. Дитина була синенька і маленька», — пригадує Дмитро.

Про російських снайперів на будівлі лікарні, які розстрілювали мирних громадян, про зустріч із бабусею і виїзд через Бердянськ Дмитро розповідає за посиланням 

"Музей Голоси Мирних" - "Тут і дружина загине, і ненароджена донечка. І тут з'явилася Марія"

Кожна історія про війну важлива. Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі "Голоси Мирних", музей Фонду Ріната Ахметова  або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.