Довгий шлях у глибину тисячоліть. Блог Степана Сича
Наприкінці червня в культурному житті України відбулася знакова подія. Львівський природознавчий музей відкрив унікальну виставку, головними героями якої стали мамонт і волохатий носоріг. Їхній шлях до широкого глядача забрав довгі сто років, а пригоди доісторичних велетнів почалися з моменту, коли їх знайшли на початку ХХ століття в шахті села Старуня нині Івано-Франківської області. Робітники прагматично оцінили чудово збереженого мамонта і пустили його шкуру на черевики, шматки потім відбирали через суд.
Волохатий носоріг зберігся ще краще. І якщо скелетів мамонтів у світі досить багато, то останки волохатих носорогів, знайдених не у вічній мерзлоті, представлені лише у двох музеях світу: в Україні та Польщі. Вдалося навіть видобути зразки крові, що дозволяє говорити про вивчення ДНК тварин.
Втім, фатум продовжував переслідувати мамонта та носорога. Через брак фінансування найцінніші експонати десятиліттями припадали пилом у сховищі та могли бути назавжди втрачені. Усе змінилося 2012 року, коли Львівський природознавчий музей виграв грант за проектом «Динамічний музей» Фонду Ріната Ахметова. Тоді львівські фахівці розробили дорожню карту змін, завдяки яким музей міг стати цікавим для сучасної аудиторії. Фонд підтримав цю програму – і почалася довга копітка робота. Так, кілька років пішло тільки на те, щоб підібрати потрібний матеріал, який використовують для скріплення кісток експонатів. Своєчасна реставрація дозволила зберегти непорушеною структуру ДНК. А це вже зовсім нові горизонти для наукових досліджень і відкриттів.
Також працівники музею пройшли навчання та стажування в найкращих музеях світу. До того ж, експозиції обладнали сучасними мультимедійними технологіями. Наприклад, тепер відвідувач може дізнатися, якою була погода в цьому регіоні 20 000 років тому. Можна ще багато розповісти про новинки, та ліпше хоч раз побачити їх. А сам проект «Динамічний музей» Фонду на практиці показав, що сьогодні цілком реально сформувати новий тренд у роботі українських музеїв. І зробити їх цікавими не тільки для наукових працівників, а й звичайного глядача будь-якого віку.
Варто також зазначити, що відродження Львівського природознавчого музею стало свого роду відновленням історичної справедливості. У 60-ті роки XIX століття будівлю, де він розташований, придбав граф Володимир Дідушицький. Великий шанувальник науки, він відкрив тут першу експозицію, яка згодом стала унікальною колекцією опудал усіх тварин, які колись жили в регіоні, але вже вимерли. До речі, навіть скло, за яким знаходяться ці експонати, має свою історію. Його було виготовлено на індивідуальне замовлення ще в XIX столітті спеціально для експозиції, і воно досі в чудовому стані.
А ще в будівлі реконструюють спеціальний ліфт – абсолютно дерев’яний. Це був перший ліфт у Львові! Тоді зусилля Володимира Дідушицького не пішли марно – музей став флагманом у своїй сфері. Сьогодні завдяки Рінату Ахметову Львівський природознавчий музей повертає собі колишню славу музею, який завжди залишається сучасним.
