ua

Допомогти дитині пережити психотравму провини. БЛОГ Марини Сорокіної, координатора психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова

03.04.2018

Якщо дитині вдалося врятуватися – щойно проходить шоковий стан – однією з наступних реакцій на психотравму може бути почуття провини. Психологи називають її провиною того, хто вижив.

На жаль, наші діти можуть стати свідками страшних подій, які травмують. Воєнні конфлікти, стихійні лиха, пожежі, авто- й авіакатастрофи, смерть близької людини або її важка хвороба та багато іншого стає серйозним потрясінням для психіки дитини. Якщо дитині вдалося врятуватися – щойно проходить шоковий стан – однією з наступних реакцій на психотравму може бути почуття провини. Психологи називають її провиною того, хто вижив.

Це вкрай складне переживання. Дитина може багаторазово згадувати та прокручувати в голові події, ситуацію того трагічного дня. Може вважати себе відповідальною за те, що сталося. Звинувачувати себе за те, що не змогла запобігти трагедії або думати, що вчасно не надала допомогу, яку могла надати. У такій ситуації батьки мають бути дуже чуйними. Звичайно, ідеальний варіант, якщо з дитиною попрацює кваліфікований психолог у такій ситуації. Але і батьківська турбота вкрай потрібна маленькій людині, що потрапила в біду.

1. Передусім, постарайтеся забезпечити максимально привітну атмосферу вдома. Будьте поруч, говоріть з дитиною, обіймайте її. Забезпечте достатню кількість тактильного контакту. Але якщо ви перебуваєте в складному емоційному стані та не можете зараз надати підтримку дитині, то обов'язково має бути інший близький дорослий, на кого б дитина могла опертися. Це може бути і бабуся, і тітка, хрещена чи просто близький друг сім'ї.

2. Не приховуйте від дитини своїх почуттів. Не варто плакати вечорами в подушку, а вдень триматися з останніх сил. Ви можете проживати почуття разом. Водночас повідомляти дитині, що ви журитесь, і це нормальна реакція! Проявляючи власні почуття, ви даєте змогу й дитині не приховувати свої.

3. Не уникайте розмов про трагічну подію – тоді дитина опиниться зі своїми переживаннями сам на сам. Діти швидко розуміють, що тема заборонена та після декількох спроб поговорити замикаються в собі. У ніжному дитячому віці превалює магічне мислення. І якщо дорослі уникають будь-яких розмов про те, що трапилося горе, то одна з фантазій може бути саме така: мене вважають винним у трагедії.

4. Не зупиняйте почуття дитини. Якщо вона плаче, не варто говорити: «Заспокойся, все буде добре!». Будьте поруч, обійміть її, скажіть, що теж журитесь. Пам'ятайте, що на етапі сумування почуття можуть змінюватися. І це нормальна реакція на ненормальну подію.

5. Ніколи, за жодних обставин не звинувачуйте дитину в тому, що трапилося: «Якщо б так не вчинила, тато б не загинув!» Пам'ятайте, цей важкий тягар може залишитися в душі на все життя.

6. Пояснюйте, що дитина не винна в події. Трагічна випадковість. Збіг обставин. Говоріть, що трагедії трапляються, на жаль, і дитина ніяк не могла передбачити або вплинути на те, що відбувалося.

7. Намагайтеся максимально захистити дитину від страшних подробиць події, які можуть виникати в ЗМІ.

8. Уникайте розмов з іншими дорослими, з якими ви обговорюєте деталі події, не призначені для дитячих вух.

9. Ніколи не знецінюйте почуттів дитини. Якщо вона говорить про те, що почувається винною, не варто відповідати: «Які дурниці»! Спокійно вислухайте дитину, розкажіть, що її реакція нормальна і що у людей, які переживають горе, такі ж почуття. Поясніть, що дитина не несе відповідальності за те, що трапилося. Говоріть про те, що ніхто, жодна людина на землі – ні дорослий, ні дитина – не може передбачити всього й тим самим уберегти близького.

10. У такі миті дитина може згадувати, як образила когось з батьків або близького друга та не вибачилася, водночас відчувати гіпертрофоване почуття провини. Скажіть дитині, що близька людина його любила й давно пробачила за проступок! Ми всі помиляємося. Близькі прощають нам, а ми – близьким.

Є така приказка: «Горе, розділене на двох, – це половина горя». Будьте поруч зі своїми дітьми. Якщо сім'ї довелося пережити трагедію, не замикайтеся в собі, відкрийте своє серце – будьте поруч одне з одним.

ДЖЕРЕЛО