ua

Допомога, яка прийшла першою

23.05.2019

П’ять років тому, 23 травня 2014 року, автобуси Фонду Ріната Ахметова почали вивозити жінок, дітей, людей з інвалідністю та людей похилого віку з гарячих точок Донбасу. Загалом з травня до грудня 2014 року було евакуйовано приблизно 50 тисяч мирних жителів. З них майже 15 тисяч – діти.

Місто Слов’янськ першим опинилося в епіцентрі збройного конфлікту. Потім були Краматорськ, Миколаївка, Горлівка та безліч інших міст Донбасу. Тоді в Україні не було досвіду екстреного порятунку людей у критичній ситуації. Саме Фонд став першою організацією в країні, яка вивозила з-під обстрілу людей і допомагала з розселенням. Для евакуації залучали перевізників, готових їхати в гарячі точки, оскільки залізничний транспорт і автостанції в містах, що опинилися в зоні бойових дій, часто не працювали. Тим часом, шквал дзвінків із закликами про допомогу стрімко наростав. Щодня кожен оператор гарячої лінії Фонду обробляв від 40 до 80 дзвінків: приймаючи дзвінок, вони дізнавалися потрібну інформацію і знаходили оптимальні варіанти евакуації. Крім того, поки людина їхала в автобусі Фонду в пункт призначення, їй знаходили варіант безоплатного розміщення. У разі потреби оператори зв’язувалися з ДСНС, швидкою допомогою, соціальними службами. Часто треба було виконувати дуже складні завдання: евакуація людей, які не ходять, немовлят. Кожен такий випадок відпрацьовувався індивідуально. Бувало й так, що на мирні території треба було вивозити в повному складі інтернати, дитячі будинки та притулки Донецької та Луганської областей.

Але ситуація стрімко гіршала. Щоб не допустити гуманітарної катастрофи в регіоні та надати максимально ефективну допомогу мирним жителям, у серпні 2014 року почала роботу найбільша програма Фонду – Гуманітарний штаб. У його рамках ті, хто залишився в зоні збройних дій, і переселенці почали отримувати допомогу продуктами, медикаментами, витратними матеріалами для проведення термінових операцій.

«З перших днів евакуації Рінат Ахметов почав також допомагати продуктовими наборами, – розповідає Алла, переселенка зі селища Широкине. – І завдяки цьому ми виживали, бо ні грошей, нічого не було. Тепер Фонд видає для сина ліки, без яких він не може обійтися ані дня».

Завдяки такій системній і масштабній роботі було врятовано життя понад мільйона людей. Ключова роль у доставці допомоги як тоді, так і сьогодні належить бригадам мобільної видачі Фонду. На їхньому рахунку 192 тисячі кілометрів дорогами вздовж лінії зіткнення, 705 виїздів у населені пункти, розташовані в ізоляції – всупереч мінам і обстрілам. Часто їх зустрічали зі сльозами на очах.

«Ми ледь не плакали й бригади ці готові були розцілувати. Завдяки їм є що поїсти, і не забуті ми», – сказала мешканка Ясинуватського району Ніна Яремічева.

За словами Михайла Катеринчака, керівника проекту Фонду, Рінат Ахметов вперше в історії незалежної України створив унікальну систему допомоги, в основі якої мобільність, гнучкість і швидкість.

«Жителі «сірої зони» найбільше потребують допомоги через важкі умови виживання. Тут досі не припиняються обстріли, які щодня несуть загрозу життю і здоров’ю мирних. Тут не працюють крамниці, сюди не ходять автобуси й не надходить продовольство. Тому волонтери Фонду доставляють допомогу Ріната Ахметова навіть у найнебезпечніші точки Донбасу», – зазначив Катеринчак.