ua

Діти з травмою війни бояться гучних звуків і схильні до агресії

08.04.2015

Діти з «травмою війни» найбільше бояться гучних звуків, переживають через втрату близьких і друзів і частіше за інших однолітків проявляють агресію. Із такими основними проблемами стикаються психологи Гуманітарного штабу Ріната Ахметова.

«Волонтери-психологи Гуманітарного штабу працюють і в Донецьку, і в тих містах, куди переселилися жителі Донецької та Луганської області. Найчастіше люди звертаються з проблемою переляку і страху гучних звуків, якщо діти пережили обстріли, були свідками руйнувань будівель і перебували якийсь час у бомбосховищах. Друга проблема — діти гостро переживають розлуку і втрату близьких друзів, причому необов’язково, якщо людина загинула. Це може бути розлука з дуже важливою для дитини людиною, яку складно пережити. І третя проблема — дитяча агресія на ґрунті травми війни.

Часто батьки лякаються того, що відбувається з дитиною. Насправді це нормальна реакція на ненормальні події. Важливо розуміти — нічого страшного не сталося, змін в особистості немає, але дитині потрібно надати допомогу. Необхідно навчити її технологій, як надалі справлятися із ситуацією й зі своїми страхами», — розповіла психолог Гуманітарного штабу Тетяна Носач під час брифінгу в Києві 8 квітня.

Щотижня у три центри психологічної допомоги Штабу — у Донецьку, Маріуполі та Києві — по допомогу звертаються приблизно 200 батьків дітей із проблемами «травми війни». 
Як розповіла координатор Штабу Ріната Ахметова Римма Філь, 70% дітей віком від 4 до 8 років приходять із мамами. Мами зазвичай також записуються на консультації. 25% — це діти до 15 років, 5% — дорослі.

Крім цього, як розповіла Тетяна Носач, психологи працюють із людьми, які перебувають у бомбосховищах. У п’ятницю, 3 квітня, чотири психологи Штабу Ріната Ахметова відвідали бомбосховище в Петровському районі Донецька. Там постійно проживають 18 дорослих і 20 дітей. Більшість дітей віком до 5 років, є 8-місячна дитина. У багатьох, хто там живе, будинки не зруйновані, але люди бояться повертатися в них, бо є страх за себе й дітей. Вони пережили артилерійські обстріли й бояться. Крім того, дорослі люди страждають «синдромом набутої безпорадності». Ці люди не хочуть виїжджати з міста. Всі — і дорослі, і діти — травмовані психологічно. Попереду величезна робота, щоб вивести їх звідти, навчити знову справлятися з життям.

Із 250 психологів Штабу Ахметова упродовж місяця 103 працюють із дітьми та батьками за лінією дотику на територіях Донецької обл. (9 осіб у Луганській обл.). Решта 147 психологів працює з дітьми та сім’ями переселенців, а також зі складними випадками в лікарнях Дніпропетровська та Києва.

Як повідомила координатор Штабу Ахметова Римма Філь, з початку роботи проекту в листопаді допомогу психологів Штабу Ахметова отримали 3000 дітей і 800 дорослих.
Із 14 квітня на базі дніпропетровського Центру підтримки сім’ї та дітей Фонду Ріната Ахметова почне роботу психологічний центр для дітей переселенців, у якому працюватимуть психологи, що проходять навчання на курсі Гуманітарного штабу «Травма війни».

Довідка

Центр психологічної підтримки в Донецьку працює на Донбас Арені (Східна рецепція), три рази на тиждень. Групові заняття для дітей у суботу з 10:00.

Центр психологічної підтримки в Маріуполі, вул. Б. Хмельницького, 24а працює щодня, крім неділі.

Центр психологічної допомоги в Києві, працює в суботу з 10:00 до 17:00 на базі Академії ДТЕК, вул. Жилянська 75.

Для консультації психолога необхідно попередньо записатися за телефоном 044 502–52–17 (Київ) і 099 907 70 04 (Донецьк і Маріуполь).

Із серпня 2014 року в Гуманітарному штабі діє психологічна служба. У листопаді, за рішенням Ріната Ахметова, стартував проект «Травма війни» для підготовки кризових психологів. Для участі було відібрано 250 фахівців з усієї України. Найкращі психологи світу ведуть для них майстер-класи й готують для подальшої роботи з переселенцями й дітками війни. Серед викладачів — президент Асоціації психіатрів України Семен Глузман, творець Інституту розвитку сімейного влаштування Людмила Петрановська, ізраїльський фахівець із роботи з психотравмою Олександр Гершанов.