Діти потребують психологічної допомоги від наслідків війни
Сьогодні, 19 листопада, триває другий день конференції для психологів «Травма війни», організованої Гуманітарним штабом Ріната Ахметова. Обговорення торкнулися не лише проблем дорослих, а й дітей, які страждають від військових дій на Донбасі.
Це діти, які бачать війну, діти, які хочуть повернутися додому, але там і досі тривають військові дії, і діти, батьки яких знаходяться або загинули в зоні проведення АТО.
Окремою проблемою є робота з дітьми, які мешкають в інтернатних закладах. Їх вивезли на безпечну територію, але поки за ними не повернулися рідні батьки, не всиновили чи не забрали у сімейні форми влаштування, говорити про емоційний спокій і повноцінний розвиток цих дітей не доводиться.
Натомість інтернати активно пропонують батькам-переселенцям влаштовувати дітей тимчасово в заклади до вирішення своїх матеріально-побутових проблем.
«Дітей в інтернатах дітей стає більше, батьків, які залишили зону АТО активно вербують для того, щоб діти влаштовувалися в інтернатний заклад. Проблема набуває нового масштабу, нової актуальності, не дивлячись на всі зусилля, які були прийняті до цього, - розповіла напередодні Дар’я Касьянова, керівник програми «Сирітству – ні» Фонду Ріната Ахметова.
Інтернат забезпечить лише дах над головою і харчування дитини, але не вирішить більш складних психологічних проблем як у дитини, так і в батьків.
Психологи, які мають досвід роботи в умовах військових конфліктів, стверджують, що відчай і психологічний біль дитина може здолати лише в сім’ї. За словами дитячого психолога, професора кафедри психології Міжнародного університету «Дубна», Олександра Венгера, з дитиною бажано працювати в сім'ї, нехай навіть батьки просто дивитимуться, як працюють з їх дітьми. Він також звернув увагу на проблеми підлітків із зони АТО:
«В першу чергу – хлопчики. Підлітковий вік, коли вони прагнуть відповідати чоловічій ролі, – розповідає Олександр Венгер, – Це період становлення особи. А тут вони не можуть нічого зробити, захистити своїх близьких. Підлітки опиняються в абсолютно ненормальній ситуації. Вони сприймають себе як жертву. Це дуже погано позначається на формування особистості. Це може накласти негативний відбиток на усе подальше життя. Людина може до кінця життя почувати себе нещасним. Треба активно притягати постраждалих підлітків в якості волонтерів. Щоб у них було відчуття – вони не потерпілі, а що допомагають».
Сьогодні в Україні дуже не вистачає психологів, які могли б допомогти цим дітям. Бо досвіду роботи з травмою війни до тепер ми не мали. Єдині, хто працює з фахівців в зоні АТО, це 25 психологів від Гуманітарного Штабу. Щоб допомогти якомога більшій кількості постраждалих, Штаб має підготувати 300 кризових психологів.
«Проблема надання психологічної допомоги стоїть дуже гостро, адже наслідки побаченого і пережитого в зоні бойових дій стають причиною посттравматичного стану. Травма війни може залишитися з людиною на все життя. Її наслідки страшні і для окремої людини, і для країни і суспільства в цілому», - говорить Рима Філь, координатор Гуманітарного Штабу.
В рамках конференції діє виставка дитячих малюнків та цитат, які траплялися психологам Штабу під час роботи з дітьми, які постраждали від воєнних конфліктів.
Sirotstvy.net за інформацією Фонду Ріната Ахметова