ua

Дещо про найбільший страх усиновителів. Коментар психолога

12.02.2020

Спеціалісти програми «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!» продовжують серію публікацій з питань всиновлення від експерта Наталії Міщенко. Цього разу поговоримо про страхи усиновителів.

– Найбільший страх майбутніх прийомних батьків та усиновителів – що дитина не прийме їх у своє серце і душу, – каже психолог Наталія Міщенко. – Але трохи пофантазуємо: як розвиватиметься ситуація із дитиною у 16-18 років. Він (вона) вже відчуватиме себе особистістю, мріє бути незалежним від будь-кого і не прийме своїх усиновителів.

Настав той час дитині вирішувати: «усиновити» чи ні своїх батьків. Коли вони забирали її з дитячого будинку ще зовсім маленькою, вони не питали її думку з цього приводу.

Зазвичай аргумент батьків такий: «Ми віддали тобі усе найкраще». І це справді так. Але й дитина зі свого боку теж довго дарувала вам свою любов і радість, які робили вас щасливими. Так, це дуже драматичний момент, але буде найкраще, якщо саме дитині залишити право обирати. Адже колись, у її маленькому віці, ви вже отримали свою виборну першість… Мій досвід показує: коли батьки відчувають до свого усиновленого сина (доньки) безмежну любов, яка довго терпить, все покриває, всьому навчає, -боятися нема чого. Дитина відповість вам взаємністю.

З цього приводу мені пригадується відповідь однієї дівчинки, яку удочерив прийомний батько: «В мене був ідеальний батько. Чому? Так, він не був моїм рідним батьком. Але він ніс величезний тягар – опіку і турботу про маленьку дівчинку однієї зі своїх колишніх дружин. Але ніколи нікого не дорікав у цьому».