ua

Даріо Срна: «Люди ніколи не забудуть того, хто допоміг у скрутну хвилину»

25.08.2016

Капітан ФК «Шахтар» розповів «Сегодня» про психологічний стан команди, другу війну у своєму житті, допомогу людям, які опинилися в біді, про майбутнє «Донбас Арени» і зв’язок своєї сім’ї з Донецьком.

– Даріо, ви 13 років у «Шахтарі», але команда вже два роки не грає на рідній «Донбас Арені». Що ви відчуваєте зараз?

– Це дуже складний період життя для кожного футболіста «Шахтаря», для кожної людини, яка довго прожила у Донецьку. Ми знаємо, що там війна, що люди страждають, голодують. Повірте, мені нелегко говорити про це.

– Як справляєтеся з тим, що «Шахтар» відрізаний від атмосфери домашнього стадіону?

– Звичайно, психологічно дуже складно. Два роки грати на чужих стадіонах, за порожніх трибун… Для мене футболісти, які ці два роки в «Шахтарі», разом зі штабом, президентом, клубом – герої. Нелегко утриматися на висоті, до якої звикли наші вболівальники, але ми регулярно виступаємо в єврокубках. Я не знаю, чи змогла б якась інша команда домогтися такого.

– Як події останніх двох років позначилися на психологічному стані команди? Можна сказати, що вона стала міцнішою духом?

– Ви знаєте ситуацію, у якій перебуває «Шахтар». Так ось, без однієї людини, яка шалено любить свій клуб, своє місто, команди сьогодні не було б. Завдяки Рінату Ахметову клуб є й буде. А ми, виходячи на поле, у кожному матчі граємо, наскільки можемо, звичайно, для Донбасу й наших уболівальників.

– Це вже друга війна у вашому житті. Ще дитиною ви були свідком війни в Хорватії. Що ви пам’ятаєте про той час?

– Коли я був маленьким, запам’ятовував, хто мені допомагав. І кажу вам: життя людини безцінне. Війну, яка триває два з половиною роки, потрібно зупинити. Людина, яка принесе мир на Донбас і в Україні, буде героєм. Я гадаю, усі вже зрозуміли, що дуже дорого коштує мирно спати, гуляти в улюбленому парку, проводжати дітей до школи, зустрічатися з друзями зі своєї вулиці. Люди мають одуматися і зробити все можливе для того, щоб був мир! Я сподіваюся, що він скоро настане.

– Зараз Донбас нагадує той давній конфлікт у Хорватії. Як ви оцінюєте діяльність Гуманітарного штабу Ріната Ахметова з надання допомоги мирному населенню?

– Я багато разів говорив і скажу ще: таких людей, як Рінат Ахметов, дуже мало. Саме він побудував «Донбас Арену» й нашу команду «Шахтар». Це його любов. Це його сім’я. Сьогодні про «Шахтар» і Донецьк знає весь світ. І про Гуманітарний штаб Ріната Ахметова все знають. Але це не головне. Найважливіше, що прості люди на Донбасі ніколи не забудуть, хто їм допомагав у важку хвилину. Не забудуть людину, яка не кинула в найскладнішій ситуації в їхньому житті! На жаль, Рінат Ахметов надає гуманітарну допомогу один. Він допомагає дуже багатьом людям. Я знаю, що він робить це з душею й серцем. І буде це робити стільки, скільки зможе.

– А ви допомагаєте людям? Благодійність для вас – це…

– Я знаю, що таке війна. У дитинстві я запам’ятав кожного, хто мені подарував шоколадку, банку коли або футболку! Я добре знаю, що це таке, коли дитина перебуває в зоні воєнного конфлікту. І я намагаюся допомагати дітям, наскільки можу. Це наше майбутнє – нові футболісти, лікарі, бізнесмени… За дітьми залишається світ.

– Деякі гравці «Шахтаря» приїжджали до Донецька, попри конфлікт. Що ви думаєте про це?

– Дуже сильно хочу потрапити до Донецька, але, на жаль, ситуація не дозволяє. Я дуже чекаю разом із партнерами з команди і своєю сім’єю того дня, коли ми повернемося до Донецька. У це треба вірити. Іншого виходу немає.

– До початку збройного конфлікту ви побудували будинок у Донецьку…

– Я зв’язаний із Донецьком уже 13 років. І я ніколи не пошкодую про те, що побудував у Донецьку будинок. Я жив там зі своєю сім’єю, мені там було прекрасно! Моя дочка вчилася в Донецьку. І сьогодні, коли її питають, де краще – у Хорватії, Італії, Франції або Україні – вона завжди з великою любов’ю говорить: у Донецьку. Там її дім. Вона постійно запитує про Донецьк. Ще раз повторю: потрібно вірити, вірити й ще раз вірити. Іншого варіанту просто немає.

– Чи вважаєте ви правильним, що роль «Донбас Арени» змінилася? Зі спортивного стадіону вона перетворилася на найбільший гуманітарний хаб.

– Знаєте, «Донбас Арена» – це найкращий стадіон світу, він приймав прекрасних уболівальників. На ньому грали чудові футболісти, завжди створювали свято для «Шахтаря» й міста. Зараз роль Гуманітарного штабу на стадіоні інша, і вона теж дуже важлива. Чому? Тому що люди там отримують допомогу, і «Донбас Арена» сьогодні – це символ Донецька і всього Донбасу.

– Для десятків тисяч уболівальників з обох боків лінії зіткнення саме Даріо Срна є втіленням духу команди і відданості клубу. Що б ви їм сказали, що б побажали?

– Я людина дуже емоційна і віддана – я ніколи не зраджував. Я відчуваю зв’язок із Донецьком, і цей зв’язок нікому не розірвати. Серце мені не дозволило покинути «Шахтар» у найскладніші моменти. Я завжди відчував підтримку від президента клубу, від уболівальників і від міста. І зараз найменше, що я можу зробити для Донецька, щоб хоч якось віддячити всім донеччанам за добро, – це продовжувати далі захищати честь клубу. Вести команду до нових перемог і трофеїв і чекати разом із нею, коли ми повернемося на «Донбас Арену».

ДЖЕРЕЛО