ua

Чому салюти страшні. Історія родини переселенців із 5-річною донькою

17.02.2015

Молода сім’я була змушена виїхати з рідного Єнакієвого ще восени. Причина — початок бойових дії й відсутність роботи. Але головне — вони не могли гарантувати безпеку своєї маленької доні. У новому місті для переселенців нові проблеми і труднощі. Фінансове становище сім’ї останнім часом не дозволяє забезпечувати необхідний раціон для дочки. Молода мама Марина регулярно отримує від Гуманітарного штабу Ріната Ахметова дитячі набори, що дозволяє підтримувати збалансоване харчування малятка.

П’ять місяців Микола, Марина і їхня 5-річна донька Аліна живуть далеко від дому. Батьки втомилися виживати без роботи й зарплати. З постійними обстрілами й біганням в укриття. А ще закінчився запас відповідей на запитання Алінки — «чому салюти страшні, і після них усі ховаються?».

«Ми доньці спочатку так і говорили, що салюти. Але це працювало недовго. Вона бачить і чує, що наслідки цих салютів не надто радісні, — розповідає Марина. — Новини як не ховай — однаково дізнається. Не від нас — то від сусідів або рідних. Аліна настільки звикла до обстрілу й необхідних дій у їх разі, що коли починали стріляти, сама першою бігла у ванну або коридор. Знала, що там найбезпечніше місце. Навіть зараз, у Кураховому, лякається гучних і різких звуків. До того ж, тут періодично теж чути обстріли Донецька».

У Кураховому, куди виїхала сім’я, з житлом їм допомогли родичі. За словами Марини, це суттєво полегшило життя. Адже постійного доходу в родини не було. Чоловік Микола, який працював у Єнакієвому на металургійному заводі, тут постійну роботу знайти не може. Маленьке місто Курахове переповнене вимушеними переселенцями, необхідної кількості робочих місць немає. Марині пощастило — влаштувалася працювати до місцевого магазину промислових товарів. «Ось такі прості радості, коли є робота й дах над головою. Те, що вдома здавалося звичним і незмінним, тут стає умовою виживання, — ділиться Марина. — Коштів бракує навіть на найнеобхідніше. Нам дуже допомагає благодійна допомога від Штабу Ріната Ахметова. Я вже кілька разів отримувала дитячий набір для Аліни. Всі продукти смачні та корисні. У нас зараз немає можливості такі купувати, хоча розуміємо, що доньці вони необхідні. А скільки було радості, коли отримали новорічний подарунок. Ця допомога стає у пригоді багатьом батькам. Ми дуже за неї вдячні».

Питання «Що далі?» Марину, як і багатьох переселенців, ставить у глухий кут. Вони привчили себе жити одним днем і бути готовими до будь-яких поворотів подій. Зараз для молодих батьків головне спокій і безпека дочки. Хоча одне вони знають точно — дуже хочуть додому, щоб спокійно жити й ростити дочку в мирному рідному місті.