Боротьба заради мрії. Історія 15-річної мешканки Маріуполя, постраждалої під час обстрілу міста
Зараз Ліза перебуває на лікуванні в київській клініці «Охматдит». Днями в дівчинки чергова операція. Гуманітарний штаб Ріната Ахметова взяв на себе повне забезпечення лікування Лізи. Після переведення в київську клініку, дитині доставили першу партію необхідних препаратів.
У день обстрілу Ліза разом зі старшою сестрою Наталкою і її однорічним сином вийшла на прогулянку. Коли снаряди полетіли в житловий масив, дівчата сховатися не встигли. Обидві отримали осколкові поранення. Малюк не постраждав лише дивом. Дитяча коляска, у якій він був, повністю зрешечена осколками. Сестер оперативно доставили до місцевої лікарні. Старша, Наталя, отримала рвані рани ноги й голови. Дівчина чекає другу дитину, але за запевненнями лікарів, загрози майбутньому малюкові немає.
15-річна Ліза отримала множинні проникальні осколкові поранення, перелом стегнової кістки. У місцевій лікарні дівчинці встановили апарат Єлізарова, і видалили один осколок. Для подальшого лікування вона разом із мамою переїхала до Києва.
Медики «Охматдиту» роблять усе можливе для якнайшвидшого відновлення дівчинки. Осколок, що залишився, поки не витягують, щоб уникнути серйозних ускладнень. Днями Лізі доведеться перенести операцію зі встановлення пластин для зрощення кісток ноги.
За словами мами Світлани, стан дівчинки стабільний. Чого не можна сказати про психологічне здоров’я. Із дитиною вже почав роботу психолог клініки. «Настрій у Лізи дуже мінливий. І тривожний. Один день бадьора й весела, а інший — не знаю, як заспокоювати. Дочка досі боїться гучних звуків. І дуже боїться повертатися до Маріуполя. Але головне, через що переживає — що не зможе і далі танцювати», — розповідає Світлана.
Жінка дуже переживає за обох дочок. Зараз Наташа з малюком перебувають у Львівській області. «Виїхали відразу ж після лікування в маріупольській лікарні. Нам вдалося швидко купити квитки. Наташа чекає другу дитину, і їй протипоказані будь-які хвилювання, — розповідає Світлана. — Зараз вона із сином живе в пансіонаті. Умови не дуже комфортні. Там проживають багато переселенців, гуляє багато інфекцій. Вже кілька разів перехворіли на простудні захворювання. Але до Маріуполя повертатися поки страшно».
Вся сім’я із нетерпінням чекає возз’єднання. А Ліза — повернення до улюблених занять. Вона закінчує 9 клас, і дуже тривожитися, що відстає від однолітків у навчанні. Але головне прагнення дівчинки — обов’язково стати на ноги, щоб знову танцювати.