Гаряча лінія 0800509001
ua
ua

Боротьба за виживання. Історія маленького переселенця Максима і його батьків

20.03.2015

Дворічний Максим — маленький переселенець із Донецька. Його сім’я опинилася на межі виживання. Уже кілька місяців вони кочують між родичами в різних куточках Донбасу. Єдине джерело виживання для них, як і для тисяч інших сімей регіону, — набори виживання від Гуманітарного штабу Ріната Ахметова.

Тетяна та Кирило в одну мить втратили міцний ґрунт під ногами в рідному місті. Із початком бойових дій чоловіка звільнили, а Тетяна позбулася соціальних виплат на дитину. Крім декретних, вона отримувала також допомогу на дитину-інваліда.

Такий статус Максим отримав, коли мав один рік. У малюка трапився ішемічний інсульт. Зараз батьки всіма силами намагаються поставити хлопчика на ноги. «Раз на кілька місяців ми проходимо реабілітацію у спеціальному центрі в Одесі. Це медикаментозний курс і процедури: плавання, масаж, спеціальна гімнастика, — розповідає Тетяна. — У нинішніх умовах це складно робити, але ми намагаємося не переривати лікування. Медики йдуть нам назустріч, розуміючи наше фінансове становище, і беруть дитину на реабілітацію безкоштовно. А на ліки шукаємо кошти самостійно, поки ще виручають рідні та друзі».

Втративши роботу в Донецьку й щоб уберегти Максима від психологічної травми через безперервні обстріли міста, родина виїхала до родичів на південь області, у Мангуш. «Там поселили родичі. Періодично те ж саме роблять рідні в Одесі, коли ми приїжджаємо на реабілітацію. Блукачі, одним словом. І найстрашніше, ніхто не знає, коли все це закінчиться, — ділиться жінка. — Чоловік безуспішно намагається знайти роботу. У кращому випадку — це тимчасова підробіток, за який не завжди навіть розплачуються. Виживаємо за рахунок гуманітарної допомоги Штабу Ріната Ахметова. Особливо рятує дитяче харчування, яке зараз дуже складно купити».

Наш дзвінок застав родину в Одесі. Там закінчується черговий курс реабілітації для маленького Максима. Сьогодні малюк вчився плавати. Такі заняття йому необхідні, щоб розробити уражену після інсульту паралічем ручку. А ще щоб не згадувати про те, що вдома війна, яка йому часто сниться. Днями родина повернеться до Мангуша. Знову почнуться пошуки виходу із ситуації, що склалася: оббивання порогів соцслужби, пошуки роботи, стояння в черзі за гуманітаркою.

За словами жінки: «Боротьба за виживання з надією на краще».