«Архіви — це пам’ять народу»: публічне інтерв’ю з представниками Державної архівної служби у проєкті Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

18 червня у Музеї історії міста Києва відбулося публічне інтерв’ю з Анатолієм Хромовим, Головою Державної архівної служби України та Тетяною Шевченко, першою заступницею Голови Державної архівної служби України. Зустріч організована у межах циклу інтерв'ю, які проводить Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Тема бесіди — «Навіщо Україні єдиний архів війни і як його створити». Модерувала розмову Наталія Ємченко, директорка з комунікацій SCM, членкиня наглядової ради Фонду Ріната Ахметова.

Під час інтерв’ю йшлося про гарантії збереження документів у державних архівах, а також про синергію громадських та приватних організацій і держави у створенні архіву війни.

За словами фахівців, архіви — це пам’ять народу. І подібно до людської пам’яті, вона буває частковою, адже запам’ятати все — неможливо. Тому в архіві війни, створення якого зараз активно обговорюється у суспільстві, мають зберігатися насамперед документи, що стосуються перехідного правосуддя та свідчень, які можуть використовуватися в судах.

«Ми, як державний орган, не можемо покладатися лише на ініціативи громадського сектору. Це дуже часто проєктний підхід, а тому невідомо, що буде з цими документами, коли проєкти закриються», — наголошує Анатолій Хромов.

Саме тому Державна архівна служба пропонує різні форми взаємодії з інституціями, які документують історію війни. Зокрема — взяти ці документи на зберігання. Це особливо актуально у випадку, якщо проєкт виконав свою задачу і згорнув діяльність.

«Архіви — це не просто титул і назва. За архівами — велике законодавство, яке унормовує порядок і терміни зберігання, цінність документів і експертизу, яка її визначає. Ми можемо допомогти пройти експертизу, яка дозволить цим документам отримати статус, необхідний для подальшого тривалого зберігання», — говорить Тетяна Шевченко.

Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова також докладає зусиль до збереження національної пам’яті і зберігає вже понад 130 тисяч історій про війну. Це найбільша у світі колекція історій мирних людей, які постраждали від війни росії проти України.

«На певному етапі перед Музеєм постало питання, що із цим масивом документів робити. Для нас була би дуже цінною можливість продовжувати фіксувати історії і передавати їх до архіву. Головна умова — створення захищеної екосистеми, яка забезпечить надійне зберігання», — підкреслила Наталія Ємченко.

Публічні інтерв’ю відбуваються в рамках циклу подій, спрямованих на збереження пам’яті про війну. Наразі у просторі Музею «Голоси Мирних», розташованому у Музеї історії міста Києва, триває документаційний проєкт «Щоденники мирних: голоси тих, хто вижив, і тих, хто ні».

Слідкуйте за анонсами заходів у соцмережах Фонду Ріната Ахметова та на сайті Музею Головна - "Голоси Мирних", Музей Фонду Ріната Ахметова.