ua

Андрій Бокотей про візит робочої групи до музеїв Москви

23.01.2014

Працівники українських музеїв, зокрема, Державного природознавчого музею НАН України у Львові, Зоологічного музею Львівського національного університету, Музею природи Харківського національного університету та краєзнавчих музеїв Рівного та Нетішина в рамках проекту «Динамічний музей» фонду «Розвиток України» повернулися з професійної подорожі провідними природничими музеями Москви. Метою поїздки було ознайомлення із сучасними досягненнями російських музеїв в експозиційній освітній роботі та переймання кращих інноваційних ідей з метою втілення їх у своїй практиці. Група відвідала чотири музеї: Державний біологічний музей ім. К. А. Тімірязєва, Державний дарвінівський музей, Палеонтологічний музей і Музей землезнавства Московського державного університету.

Враженнями після подорожі поділився керівник групи – куратор проекту експозиції Державного природознавчого музею НАН України у Львові Андрій Бокотей.


Державний біологічний музей ім. К. А. Тімірязєва

Першим ми відвідали Державний біологічний музей ім. К. А. Тімірязєва. Музей знаходиться у центрі міста і займає три будівлі ХІХ ст.: адміністративну, виставкову і фондосховище. Основним напрямком роботи музею є висвітлення питань фізіології та еволюції живого. У музеї 800 м2 експозиційної площі: 13 виставкових залів основної експозиції, 2 – інтерактивних зали і 2 – тимчасові виставки.

       
Робоча група, виставковий та адміністративний корпуси Державного біологічного музею ім. К. А. Тімірязєва

Основна експозиція не має однієї сюжетної лінії, а складається з окремих тем. Кожна з них висвітлюється в окремому залі: «Природа і людина», «Рослини, гриби, бактерії», «Основи еволюційної теорії», «Виникнення життя на Землі» та ін. Більшість розділів експозиції створено у другій половині ХХ ст. Лише один зал – «Виникнення життя на землі», створений у 2002 році, – має сучасний дизайн та істотно відрізняється від старих експозицій. Водночас працівники музею намагаються вносити в стару експозицію сучасні креативні елементи. Зокрема, використані муляжі рослин (наприклад, конюшина чи корінь кукурудза) виготовлені працівниками музею на надзвичайно високому рівні.

       
Експозиція «Виникнення життя на Землі» та експонати, зроблені працівниками музею: муляж конюшини і корінь кукурудзи

Оскільки музей створено з метою поширення знань про фізіологію людини і тварин, то і в його запасниках, і в експозиції є експонати тварин і мертвонароджених дітей. На них вивчали фізіологічні процеси або будову тканин та органів.

Звичайно, собака з пришитою до її шиї передньою частиною щеняти викликала жваву дискусію про етичність такої демонстрації навіть серед нашої групи. І таких експонатів у експозиції музею чимало. Зрештою, зійшлися на тому, що це один з етапів розвитку фізіології як науки, наслідком чого стали винаходи ліків від багатьох важких недугів людини, і приховувати це від громадськості немає сенсу. Слід лише фахово пояснювати і коментувати такі експонати, з чим працівники музею добре дають раду.
 

    
Фізіологічні експонати: собака з пришитою до її шиї передньою частиною щеняти та препарати головного і спинного мозку дитини

Найбільше враження на групу справили інтерактивні експозиції «Дивись пильно» і «Прозора лабораторія». Вони призначені для дітей різного віку, проте й дорослим було дуже цікаво все перепробувати. Експозиція складається з предметів, які можна понюхати, погладити, познайомитися з різноманітними оптичними ілюзіями, побачити світ очима комах та ін. Тут працівники музею проводять спеціальні заняття з дітьми. В ігровій формі та на конкретних прикладах вони пояснюють дітлахам різноманітні фізичні явища, особливості людського зору або психіки. Зокрема, як працює бінокулярний зір у людини.

    
Учасники робочої групи в залах музею; частини інтерактивної експозиції

Біологічний музей у Москві відомий роботою з дитячою аудиторією, яка складає близько 80% від загалу. Тут розроблено понад сто різних екскурсій, програм та інтерактивних занять для різного віку. Нам довелося послухати два заняття зі школярами, де аніматори в стилі діалогу з дітьми розповідали про найпоширеніші біологічні об’єкти, які можна знайти на морському узбережжі, та сліди життєдіяльності тварин лісу. Виглядало це дуже професійно, і дітки охоче брали в цьому участь.

    
Заняття з дітьми

У музеї є два зали для тимчасових експозицій. Один з них присвячено охороні хижих птахів Росії. Зроблений дуже лаконічно, проте інформативно і дуже професійно. Другий представляє роботу клубу ікебани, який працює при музеї. Також музей має оранжерею з тропічними рослинами.

    
Тимчасові експозиції: хижі птахи, ікебана та оранжерея музею

Загалом відвідини Державного біологічного музею ім. К. А. Тімірязєва залишили у нас приємні та позитивні враження. Доброзичливість і відкритість працівників музею дозволили отримати всю інформацію, що нас цікавила, та підкріпити її придбанням чималої кількості брошур, методичних розробок та збірників праць з музейної педагогіки та експозиційної діяльності.

 

Державний дарвінівський музей 

Державний дарвінівський музей наша група відвідала 17 січня. Це один з найбільших музеїв міста з основною експозицією на площі понад 5 тис. м2 і щорічною кількістю відвідувачів близько 500 тис. У нову будівлю музей переїхав у 1995 році. В основній експозиції нараховується 60 розділів, які висвітлюють найрізноманітніші питання еволюції, і 10 тимчасових експозицій. Фондові колекції налічують 400 тис. одиниць зберігання, з чого 5 тис. знаходиться на експозиції. Основна аудиторія музею – батьки з дітьми, шкільні групи становлять лише 15%.
     

    
Робоча група; вестибюль Державного дарвінівського музею

Найбільший зал музею відкриває експозицію і представляє біологічне розмаїття різних географічних зон планети. Цей розділ цілком відповідає поставленому завданню: вразити відвідувача багатством форм і барв живого. Дуже гармонійно вписуються в експозиційний простір скульптурні зображення вимерлих тварин і сліди на землі. В залі багато місць для сидіння, оскільки його стіни щодня о 16:00 перетворюються на екрани, де демонструють фільми власного виробництва на теми експозиції. Більшість біогруп та експонатів перебувають у сучасних вітринах. Не дуже вдалим рішенням видаються прозорі етикетки на вітринах, хоча музейники ними задоволені, кажуть, що це найкращий варіант з багатьох різних спроб. У залі є підписи до експонатів, зроблені шрифтом Брайля.
            

      
Експозиція «Біорізноманіття на Землі», скульптурні групи, етикетка на вітрині та демонстрація фільму

Надзвичайне враження справляє розділ «Мікроеволюція». Експонати до нього дуже самовіддано збирав засновник музею. Вітрини, у яких експонуються чотири десятки різних видів і порід лисиць чи три десятки порід собак, викликають захоплення. Зал прикрашений чималою кількістю анімалістичних картин, які вдало доповнюють експозицію. Привертають увагу центральні біогрупи зі сценами полювань хижих тварин.

    
Вітрини розділу «Мікроеволюція»: лисиці, собаки та центральна діорама «Полювання вовків на лося»

Розділ «Зоогеографія» представлений великою кількістю діорам чудової якості виготовлення, які розповідають про фауну і флору різних середовищ існування. Поряд з традиційними способами експонування тут використані надсучасні технології додаткової реальності: коли на екрані можна побачити, як тварини виходять з вітрин і підходять до відвідувача. Цей інтерактив цілком новий, введений в дію лише 14 січня цього року.

    
Біогрупи розділу «Зоогеографія» та інтерактивна технологія додаткової реальності

Ще одним великим і цікавим розділом музею є «Макроеволюція», де йдеться про розвиток життя на Землі. У музеї мало своїх палеонтологічних експонатів, тому тут використано багато муляжів. Кидаються у вічі дві рухомі моделі динозаврів, дещо незграбні, які ще й кричать. Теж дещо невдалими виглядають підписи на склі. Розділ закінчується вітриною, яка демонструє помешкання людини і розповідає про урбанізацію і особливості життя в місті.

 

    
Рухомі макети динозаврів, скляні таблички з підписами до експонатів і вітрина «Урбанізація»

Група також ознайомилася з особливостями фондової роботи музею, оглянула фондосховища та поспілкувалася зі зберігачами
 

    
У фондосховищах Дарвінівського музею

Керівництво музею організувало нам двогодинну зустріч з керівниками основних напрямків роботи музею. Було проведено чотири презентації з різних напрямків музейної педагогіки та експозиційної роботи. Після доповідей господарі відповіли на запитання, які виникли під час перегляду. Така форма спілкування виявилася цікавою і корисною.
     

    
Семінар із працівниками музею
 

Державний дарвінівський музей справив на учасників робочої групи глибоке враження. Насамперед вразив той великий обсяг виставкової роботи, яку проводять працівники музею. У музеї відбувається 60 виставок на рік, крім того, проходять різноманітні акції. Колектив музею становить 180 осіб, з яких понад 100 – технічний персонал. Музей дещо перевантажений мультимедійною технікою. Десь це доречно, а місцями одне заважає іншому. Дуже цікаве рішення – демонстрація фільму на стінах найбільшого музейного залу.

У розбудову музею вкладені дуже великі кошти, і це відразу помітно. Водночас у цьому музеї майже всі послуги платні, і ціни – вище середніх по Москві. Отже, висновок: для того щоб отримати якісний музей, в нього треба вкласти чималі кошти, які за наявності професійної команди принесуть дивіденди у вигляді значної кількості вдячних відвідувачів.

 

Палеонтологічний музей ім. Ю. А. Орлова

18 січня ми відвідали Палеонтологічний музей ім. Ю. А. Орлова. Це один з найбільших природничих музеїв світу. Фонди музею налічують понад 2 млн одиниць зберігання, з яких 5,3 тис. знаходяться на основній експозиції. У 1987 році музей був відкритий у новій, спеціально для нього спорудженій будівлі. Автори проекту були удостоєні Державної премії за проект споруди, хоча зовні вона більше нагадує військову фортифікацію, ніж музей. Експозиційна площа музею становить 4,8 тис. м2.

    
Палеонтологічний музей ім. Ю. А. Орлова: загальний вигляд, робоча група при вході та панно центрального холу

Експозиція музею присвячена еволюції органічного світу Землі і розміщується у шести великих залах. Крім вітрин, усі вільні стіни прикрашені монументальними картинами, на яких в натуральних розмірах зображені вимерлі тварини і середовища, в яких вони жили. Це досить вдале рішення, яке доповнює експозицію. Скульптурними формами викопних тварин прикрашене також внутрішнє подвір’я музею.

    
Зали музею прикрашені зображеннями вимерлих тварин; скульптури вимерлих тварин у внутрішньому дворику музею


Музей безперечно має одну з найкращих у світі колекцій викопних тварин. Прогулянка між скелетами істот, що вимерли сотні мільйонів років тому, чиї черепи височіють над відвідувачами іноді на відстані 8–9 м, залишає неймовірні відчуття. Можна собі лише уявити, яке захоплення відчувають діти, яких у музеї було чимало.

    
Гіганти мезозойської ери

Проте в експозиції представлені не лише гіганти. Розвиток життя на землі починався з дрібних організмів, які становлять значну частину колекцій. Від слідів життєдіяльності перших невідомих науці організмів, що збереглися на камінні, – до комах і навіть ящірок, які випадково збереглися в сосновій живиці – бурштині. Дизайнерами обраний дуже вдалий спосіб представлення цих об’єктів на нейтральному кремовому тлі в різних вертикальних площинах вітрин. Це дає змогу охопити дещо перевантажені об’єктами вітрини. Хоча, зрозуміло, хочеться показати якнайбільше унікальних об’єктів.

    
Способи представлення дрібних організмів в експозиції

Останній зал музею розповідає про різноманіття тварин, які жили поруч з давньою людиною, слугуючи їй їжею або полюючи на неї.

    
Сусіди давньої людини по планеті: мамонти, печерні ведмеді та слон-мастодонт

Після Дарвінівського музею, перенасиченого мультимедійними технологіями, Палеонтологічний виглядав дуже контрастно – завдяки повній їх відсутності. Загалом, експозиція досить традиційна і позбавлена елементів інноваційності. Помітно, що основна робота музею – наукова, а експозиція оновлюється лише експонатами, та й то нечасто. До речі, прибирають теж рідко, бо експонати сильно запилені. А неможливість до них дотягтися – поганий аргумент.
     

    
Динозаври під збільшувальним склом

Палеонтологічний музей залишає по собі сильні враження від побачених див природи, і якщо не заглиблюватися в чисто музейні нюанси, для пересічного відвідувача цього було б достатньо. Проте з часу його створення в експозиції майже нічого нового не відбулося. Також музей не має путівника чи іншої друкованої продукції.

20 січня наша група відвідала учбово-науковий Музей Землезнавства Московського Державного університету ім. М. В. Ломоносова. Музей створено у 1950 році та присвячено низці взаємопов’язаних наук про Землю: геолого-мінералогічних, географічних, біологічних та ґрунтознавчих. Музей розташований на 24–32 поверхах головного корпусу МДУ у районі Воробйових Гір. На експозиції представлено 10000 експонатів, а також навчальні колекції та дидактичні матеріали, які налічують понад 20000 одиниць.

  
МДУ ім. М. В. Ломоносова: загальний вигляд та схема Музею Землезнавства

Експозиція музею пронизана однією сюжетною лінією, яку можна назвати «Наш дім – планета Земля» і яка складається із семи розділів, кожен з яких висвітлюється на окремому поверсі: «Земля у Всесвіті», «Ендогенні процеси», «Екзогенні процеси та історія Землі», «Природна зональність і ґрунтоутворення» тощо. Вона розповідає про походження, будову та еволюцію Землі, землетруси та вулкани, світ мінералів, походження життя на планеті, таємниці морів та океанів, природні фізико-географічні зони, а також глобальні та регіональні екологічні проблеми.

Основним принципом побудови експозиції музею є синтез науки та мистецтва. Численні художні полотна та різноманітні скульптури в залах поєднуються з основною експозицією, яка представлена геологічними зразками, ґрунтовими монолітами, моделями біогеоценозів, зоологічними та ботанічними матеріалами. Таке поєднання виглядає доволі привабливо і гармонійно вписується в інтер’єр.


  
Анімалістичні скульптури в оформленні музею

Вдалим рішенням видається застосування півпрозорих ширм з матового скла із контурними зображеннями, які захищають експонати музею від прямого сонячного світла та вдало доповнюють художнє оформлення залів.


   
Сонцезахисні ширми на вікнах музею

Оскільки основною функцією музею є участь у навчальному процесі студентів МДУ та інших учбових закладів, то вся його експозиція носить систематичний характер і доповнюється дидактичними матеріалами та навчальними зразками, які використовуються в ході навчального процесу. Також для відвідувачів розроблено більше 50 тематичних та оглядових екскурсій, лекцій, практичних занять. Окрім цього, музей – науково-методичний та організаційний центр природничих університетських музеїв Росії. Він координує роботу понад 300 вузівських музеїв, організовує конференції, семінари, курси підвищення кваліфікації тощо.
Експозиція музею загалом зберегла свій вигляд з 50-х років ХХ століття, хоча експонати у вітринах поступово замінюються на новіші або більш вдалі. Така статичність пояснюється, з одного боку, бажанням зберегти інтер’єр та атмосферу, притаманну музею, а з іншого – технічними  труднощами переобладнання старих вітрин.


  
Інтер’єр залів музею

Слід зауважити, що останнім часом музей намагається йти в ногу з часом, для чого було закуплено і змонтовано сім інтерактивних кіосків і рідкокристалічний екран. На жаль, сьогодні інтерактивні кіоски задіяні не на повну потужність, проте відбувається постійне наповнення їх баз даних.

  
Сучасні інтерактивні засоби в експозиції музею

 Найбільше нас вразили колекції мінералів (понад 17000 зразків), які включають систематичну колекцію коштовного та напівкоштовного каміння, а також мінералів, які ілюструють процеси рудо- та мінералоутворення.

  
Експонати з колекції мінералів

Також захоплює подих від колекції ґрунтових монолітів, які розкривають морфологічні особливості ґрунтів різних фізико-географічних областей, сьогодні ця колекція – одна з найбільш репрезентативних на теренах колишнього Союзу.


  
Колекція ґрунтових монолітів

 
Загалом відвідини Музею Землезнавства Московського Державного університету ім. М. В. Ломоносова залишили у нас приємні враження, і якщо зважати на специфіку музею як учбово-наукової установи, то експозицію можна вважати доволі вдалою. Проте враховуючи, що музей позиціонує себе як центр природничих університетських музеїв Росії, хотілося б дещо вищого рівня організації експозиційної та просвітницької роботи.