ua

50% населення Донбасу відчувають гострий брак медикаментів

24.09.2015

Половина жителів Донецької й Луганської областей потребує медичних препаратів. Зараз, як і впродовж усього року військових дій, у дефіциті медикаменти першої необхідності. Такий висновок зробили експерти й аналітики Київського міжнародного інституту соціології за підсумками дослідження потреб у гуманітарній допомозі Донбасу. Організатором і замовником дослідження виступив Штаб Ріната Ахметова й «Допоможемо ТВ».

«Стабільно важку ситуацію з медикаментами упродовж року ми пов’язуємо з економічною блокадою й відсутністю правил ввезення ліків як гуманітарної допомоги на непідконтрольні території Донбасу. Доставляння медпрепаратів за лінію дотику державою не здійснюється. А гуманітарні місії не мають можливості безперешкодно й оперативно завозити медикаменти на непідконтрольну територію, і доставляють їх тільки невеликими партіями через волонтерів», — заявила Римма Філь, координатор Штабу Ріната Ахметова.

Серед найбільш затребуваних категорій медикаментів — кардіопрепарати (30%), препарати від тиску (24%) і заспокійливі (12%). А також антибіотики, противірусні, протиалергічні препарати, інсулін та інші. Ці медикаменти у великому дефіциті або реалізуються за завищеними цінами на непідконтрольних територіях.

«Навіть крихке перемир’я, припинення активних бойових дій призвело до того, що люди почали почуватися краще. Набагато більше людей сказали, що жити стало легше. Хоча жити у зруйнованих війною містах, як і раніше, дуже важко. І ми бачимо брак лікарських препаратів. Ми відчуваємо це щодня із дзвінків на гарячу лінію Гуманітарного штабу. Люди просять кардіологічні, протисудомні, діабетичні препарати. У містах абсолютно немає інсуліну. Ми вважаємо, що держава має припинити медичну блокаду й дозволити гуманітарним місіям постачати життєво важливими ліками ті категорії населення, які просто не можуть самі собі купити ліки. Насамперед — це діти, інваліди та люди похилого віку. Ми бачимо, що це стає дуже серйозною проблемою. Все цивілізоване суспільство має приєднатися до прохань усіх міжнародних гуманітарних місій, Гуманітарного штабу, волонтерів завозити ліки на непідконтрольні території. Зі свого боку, Гуманітарний штаб надавав і продовжує надавати допомогу всіма можливими способами. Упродовж усього часу забезпечуємо повністю інсуліном усіх дітей, що страждають діабетом, на непідконтрольній території», — розповіла Римма Філь.

За весь час роботи Штаб надав адресну медичну допомогу на лікування та реабілітацію важких захворювань, поранень, отриманих під час бойових дій, забезпечення життєво важливими медикаментами понад 22 тисячам дорослих і дітей.

«Соціологія показує, що основним фокусом, у якому має працювати Гуманітарний штаб у майбутньому — це медикаменти. Безумовно, ми не можемо інституційно допомагати, так, як це робить Червоний Хрест, і це дуже добре, що різні підходи й різні фокуси. Ми будемо намагатися допомагати людям із конкретними захворюваннями. У нас є програма з інсуліну. Ми зараз дивимося на те, які ще є групи, що потребують допомоги. Наступного тижня буде озвучено програму Штабу з медицини. Йтиметься, насамперед, про групи хворих, які не можуть вижити без ліків», — розповіла Наталя Ємченко, член Опікунської ради Гуманітарного штабу Ріната Ахметова, директор зі зв’язків із громадськістю та комунікацій СКМ

 

 

Гуманітарна мапа Донбасу: основна потреба населення — медикаменти

 

Гуманітарний штаб Ріната Ахметова й «Допоможемо ТВ» представили оновлену Гуманітарну мапу ситуації й потреб Донецької та Луганської областей. В основі оновленої мапи — дані соціологічного дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного на початку вересня 2015 року. Проект став одним із найважливіших інструментів реалізації поставленого перед Штабом завдання — надавати допомогу ефективно й там, де вона найбільше необхідна.

У новому дослідженні, крім основних потреб у продуктах, медикаментах і продовольчих товарах, фахівці КМІС вивчили якість і доступність питної води, ситуацію у сфері освіти та працевлаштування, рівень безробіття. Особливу увагу приділено роботі шкіл і дитячих садків, а також обізнаності населення про мінну безпеку.

Основні потреби

«Основні результати нового дослідження свідчать про те, що люди оцінюють загальну ситуацію, у якій вони живуть, набагато краще, проти минулого року і всіх попередніх досліджень. 2/3 вважають, що жити важко, але можна терпіти. Спостерігається значне зниження тих, хто вважає, що «терпіти вже неможливо» (12%), — повідомила Наталія Харченко, виконавчий директор КМІС. — На поліпшення ситуації в містах вказали 44% опитаних, а погіршення — тільки 2%. Очевидно, це пов’язано з припиненням бойових дій. У червні 36% відповіли, що в їхньому місті ведуться бойові дії, у вересні — тільки 7%. За словами респондентів, з кінця серпня в більшості міст встановилося фактичне перемир’я».

Також значно покращилася ситуація з продуктами харчування та побутовими товарами в порівнянні з першим півріччям 2015 року. Втім, третина опитаних відчуває брак продуктів, а чверть — основних непродовольчих товарів. Ситуація з медикаментами залишається стабільно важкою. 50% місцевих жителів потребують ліків. У дефіциті медикаменти першої необхідності: антибіотики, серцево-судинні препарати, засоби для діабетиків, жарознижувальне й антисептики. Причина — обмеження на провезення медпрепаратів через лінію дотику.

«Те, що деякі жителі Донецької та Луганської областей говорять про поліпшення ситуації, можна пояснити низкою причин, — вважає Римма Філь, координатор Гуманітарного штабу Ріната Ахметова. — По-перше, війна триває вже півтора року і, як це не страшно говорити, люди звикли. Звикли жити погано. І тому найменше поліпшення або навіть відсутність погіршень сприймаються з великою радістю й надією. По-друге, останні кілька тижнів на Донбасі дотримується крихке перемир’я. З обох боків лінії зіткнення практично не чути вибухи й постріли. Після довгих місяців активних бойових дій, люди отримали можливість спокійно спати, ходити на роботу й до школи, зустрічатися з друзями. По-третє, на поліпшенні ситуації вплинула також діяльність гуманітарних місій. Завдяки підтримці Гуманітарного штабу та інших організацій, місцеві жителі почуваються впевненіше. Вони знають, що є ті, хто про них не забуде й не кине напризволяще».

Ситуація у сфері освіти

Проти минулого року, ситуацію в освіті можна характеризувати як задовільну. Основні проблеми для шкіл — це потреба в будматеріалах для ремонтних робіт і відсутність необхідних підручників. Крім того, у школах і дитсадках одноманітне харчування (каші та супи). Бракує свіжого м’яса, риби, молочних продуктів і фруктів.

Основна проблема для батьків — це високі ціни на необхідні дитині для навчання речі й потреба навчальних закладів у фінансуванні з боку батьків (ремонт, харчування).

Дитсадки працюють до 18:00, у школах функціонують групи продовженого дня. Доступні послуги психологів. У зв’язку із ситуацією в регіоні є потреба у введенні додаткових тематичних занять із безпеки.

Проблеми працевлаштування

Основна причина втрати роботи — закриття або переїзд підприємства. Водночас безробітні не шукають роботу в інших містах. Працевлаштовані респонденти працюють переважно не за фахом, деякі — на менш кваліфікованій роботі.

Найпоширеніший метод пошуку роботи — через знайомих. Основний критерій під час вибору роботи — регулярність виплат заробітної плати. Зарплата, яку зараз отримують місцеві жителі, у середньому удвічі нижча, ніж до конфлікту. На цей момент найбільше постраждали працівники промисловості та шахт, торгівлі, співробітники бюджетних організацій. Вони або втратили роботу, або їхня заробітна плата значно зменшилася, зазначають експерти КМІС.