15 років на благо людям. Блог Римми Філь
Липень 2005. Київ. Зал прес-конференцій. Президент ФК «Шахтар» оголошує про відкриття Благодійного Фонду.
Щоб зрозуміти важливість і грандіозність цього моменту, потрібно знати українській благодійний ландшафт. Точніше, пустелю. В той момент благодійність була винятково точковою, а проблеми катастрофічними. Взятися за їхнє системне розв’язання було схоже на стрибок без парашута.
Потім у Донецьку відбулася презентація масштабної програми «Переможемо туберкульоз». Що цю проблему можна подолати, вірилося насилу – в Україні була практично епідемічна ситуація. Але правильний підхід допоміг не лише зрушити проблему, а й значною мірою перемогти туберкульоз. Вводилися найкращі світові передові методики, найкращі ліки, найкращі лікарі.
Потім старт нового проєкту – «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!» Це був проєкт, народжений особистими переживаннями і багаторічними візитами в інтернати Донецької області. Ніхто ніколи не намагався вирішити цю проблему системно. Фонд взявся і досяг приголомшливих результатів. Навіть якщо б одна дитина знайшла собі щастя в родині, це була б перемога.
Таких дітей були тисячі. Тисячі, які знайшли свої сім'ї. Фонд зводив будинки для сімейних дитячих будинків і змінював багато в чому застарілу інтернатну систему.
А ще була масштабна та грандіозна програма «Рак виліковний», яка допомогла тисячам дорослих і дітей впоратися з найстрашнішою хворобою. В обласний онкодиспансер було закуплено новітнє унікальне діагностичне обладнання, лікарі пройшли стажування, використовувалися нові методи лікування та діагностики. А в планах...
Ще було безліч унікальних культурних проєктів. Кожен з яких служив людям і Україні. Проєктів маленьких і великих: від реконструкції та будівництва нової школи в рідному донецькому селищі до інтерактивного музею у Львові.
Багато планів зруйнував конфлікт на Донбасі. Але Фонд, метою якого завжди було допомагати там, де найболючіше, відреагував миттєво. Так народився Гуманітарний Штаб. І ті, хто допомагав лікувати, всиновлювати і розвивати культуру, стали евакуювати, рятувати поранених, розселяти тих, хто тікав від конфлікта, та розвозити продукти.
Масштаб цієї допомоги був і залишається грандіозним. Але важливіше за цифри з величезними нулями та любов до людей, яка додавалась до кожного пакету з гуманітарною допомогою, до кожної пачки ліків.
Фонд і зараз займається найактуальнішими проблемами. Ювілейний рік проходить під знаком боротьби з коронавірусом. Для допомоги державним лікарням, що залучені до боротьби з епідемією, було створено проєкт «Боротьба з COVID-19 в Україні». Він став частиною програми Фонду «Рінат Ахметов – Порятунок життів».
Але повернуся до історії.
Я скажу не лише від себе! Я щаслива, що в таке нестерпне лихоліття була частиною цієї команди. Що ми всі разом не працювали, а жили й дихали тим, що робили. Я хочу сказати спасибі Рінату Ахметову за все, що було з липня 2005-го року.
