Горячая линия 0800509001
ru
ru

Соціальна робота з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах: завдання фахівців

07.02.2024

Сім’я – це перший соціальний інститут у житті дитини і важливий чинник її успішної соціалізації в майбутньому. Однак іноді сім’ї опиняються у складних життєвих ситуаціях, які можуть загрожувати їх існуванню та призводити до вилучення дітей із родини. Соціальна робота з такими сім’ями є важливим напрямом діяльності.

Основна мета роботи з сім’ями у складних обставинах – збереження родини для дитини. Це важливий спосіб запобігання соціальному сирітству. 

Фахівці з соціальної сфери, які працюють із сім’ями, що опинилися в складних життєвих ситуаціях, повинні мати глибокі спеціальні знання та бути готовими надавати підтримку й поради відповідно до потреб сімей. 

Детально про аспекти роботи з сім’ями, які опинилися у скрутному становищі, розповіла під час тренінгу «Робота з сім’ями в складних життєвих обставинах: допомогти, не можна забирати», організованого програмою «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!», психологиня, очільниця відділу Київського міського центру соціальних служб Любов Лоріашвілі. 

Як зазначає експертка, сім’ї поділяються на соціально благополучні (здорові сім’ї) та дисфункційні (сім’ї, які опинилися у складних життєвих обставинах). 

Сім’я, що перебуває у складних життєвих ситуаціях, – це сім’я, яка втратила свої виховні можливості через виникнення таких умов, що порушують нормальну життєдіяльність одного або кількох членів сім’ї, наслідки яких вони не можуть подолати самостійно.

Складні життєві обставини можуть виникати з різних причин, як-от втрата роботи, розлучення, народження дитини, смерть близької людини, хвороба, наркоманія, алкоголізм, насильство, неналежне виконання батьківських обов’язків тощо.

Завдання фахівця під час першого візиту до проблемної родини підтвердити чинники, які зумовили певні складні життєві обставини, та вивчити функції сім’ї.

Для цього використовується такий інструментарій, як оцінка потреб особи/сім’ї. Від першого візиту залежить те, чи піде родина на контакт, чи налаштується на діалог із соціальним працівником. Тому очільниця КМЦСС Любов Лоріашвілі наголошує, що завдання соціальних фахівців ‒ залучати батьків до взаємодії задля дитини. 

Фахівчиня виділила категорії осіб/сімей, які мають найвищий ризик потрапляння в складні життєві обставини через вплив несприятливих зовнішніх та/або внутрішніх чинників:

• сім’ї, в яких дітей відібрано у батьків без позбавлення їх батьківських прав;

• сім’ї, де триває процес розлучення батьків і вирішується спір між матір’ю та батьком щодо визначення місця проживання дітей, участі батьків у їх вихованні;

• сім’ї з дітьми, в яких тривала хвороба батьків перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки;

• сім’ї, в яких виховуються діти з інвалідністю, та сім’ї з дітьми, у яких батьки мають інвалідність;

• сім’ї, в яких батьків поновлено в батьківських правах;

• сім’ї з дітьми, де батьки є трудовими мігрантами;

• малозабезпечені сім’ї з дітьми;

• сім’ї, діти з яких перебувають у закладах інституційного догляду та виховання;

• сім’ї, дітей з яких влаштовано в сім’ю патронатного вихователя;

• сім’ї, в яких діти систематично самовільно залишають місце проживання;

• сім’ї, в яких діти систематично без поважних причин не відвідують заклади освіти;

• жінки, які виявили намір відмовитися від новонародженої дитини;

• неповнолітні одинокі матері (батьки);

• діти, які перебувають на вихованні в сім’ях опікунів, піклувальників, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу;

• особи з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

• особи з особливими освітніми потребами;

• внутрішньо переміщені особи;

• повнолітні недієздатні особи (у разі відсутності в них опікуна);

• особи, звільнені з місць позбавлення волі.

Експертка підкреслила, що під час оцінки потреб необхідно враховувати не лише причини виникнення складної життєвої обставини, а також ресурси членів родини: що вони можуть виконувати, які навички мають, наявність освіти, житла, наскільки у них міцні зв’язки з родичами, з громадою, якої сторонньої допомоги вони потребують.

«Метою оцінки потреб дитини/сім’ї є визначення необхідних стратегій втручання, видів соціальних послуг, соціальної допомоги, спрямованих на забезпечення прав дитини, подолання складних життєвих обставин дитини та її сім'ї або мінімізацію їх наслідків», – говорить Любов Лоріашвілі.

Фахівчиня розповіла, що в першу чергу потрібно проводити профілактиктичну роботу, спрямовану на запобігання виникненню складних життєвих обставин або потрапляння в такі обставини.

Наприклад, багато громадських організацій організовують курси навчання для батьків із малозабезпечених родин та вразливих категорій, щоб дати їм можливість отримати професію, працювати та забезпечувати сім’ю.

Також соціальними послугами передбачені соціальна підтримка (сприяння подоланню особою/сім’єю складних життєвих обставин) та соціальне обслуговування (мінімізація для особи/сім’ї негативних наслідків складних життєвих обставин, підтримка їх життєдіяльності, соціального статусу та включення у громаду).

Фахівці з соціальної роботи повинні надавати підтримку та поради сім’ям, що опинилися в складних життєвих ситуаціях, щоб допомогти їм знайти шляхи вирішення проблем та покращення свого становища.

Також важливо інформувати суспільство про те, що батькам, які опинилися у складних життєвих обставинах, не треба боятися просити підтримки у держави, навпаки, їм необхідно співпрацювати з фахівцями соціальних служб заради блага своїх дітей та збереження сім’ї.

Детальніше, як працювати з сім’ями в складних життєвих ситуаціях, дивіться у відео за посиланням.

Про особливості соціального супроводу сімей, які потрапили в скрутне становище, читайте тут.