Надання першої психологічної допомоги у кризових ситуаціях: рекомендації психолога
У сучасних реаліях ми щодня переживаємо стресові ситуації та трагічні події: війна, сирени, обстріли, аварії, пожежі, стихійні лиха, евакуація. Люди стають свідками обстрілів, руйнувань, смерті й насильства, втрачають своїх близьких та домівки, через це постійно знаходяться в напруженому стані.
Після гострих стресових ситуацій у людини може з’явитися посттравматичний стресовий розлад, який може призвести до негативних змін у психічному та фізичному здоров’ї. Тому важливо вміти надавати першу психологічну допомогу, бо, на жаль, страшні події стали частиною нашого життя.
Порадами щодо надання першої психологічної допомоги у кризових ситуаціях поділилася під час онлайн-тренінгу психологиня, тренерка з неформальної освіти для дорослих, кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри психології Бердянського державного педагогічного університету Ольга Фролова.
Як зазначила експертка, перша психологічна допомога надається одразу після травматичної події. Існують окремі протоколи надання допомоги дітям та дорослим, а також спільні. Універсальним є протокол надання психологічної допомоги – «РІПУ», який був розроблений в Ізраїлі та успішно використовується на практиці.
«РІПУ» – це 4 кроки, якими важливо скористатися якнайшвидше після потрапляння в гостру стресову ситуацію. Ця модель ефективна в перші хвилини (максимум годину) після стресової ситуації та підходить для дорослих і дітей.
НАДАННЯ ПЕРШОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ – «РІПУ»
I крок: Р – разом
Звертаємося до людини для встановлення контакту, щоб допомогти їй вийти з початкового шокового стану. Важливо донести до людини, що ви не залишите її на самоті.
Наприклад: «Мене звуть… Як звати тебе? Скільки тобі років? У якому місті ти живеш? Ми разом! Я поряд з тобою і буду поряд стільки, скільки потрібно».
Ці прості запитання та фрази допомагають вийти з початкового шокового стану, повертають до реальності. Важливо донести до людини, що ви не залишаєте її наодинці. Тоді відчуття безпорадності зникає і рівень травматизації зменшується, бо людина розуміє, що поряд є хтось, хто допоможе справитися з ситуацію.
II крок: І – ініціатива (спонукання до активної діяльності)
Даємо прості та чіткі інструкції, які будуть стимулювати людину до активної самостійної дії. Враховуйте вік та можливості особистості, а також ситуацію.
Наприклад: принеси та випий води; дай води тим, хто менший; обійми та заспокой бабусю; допоможи дідусеві знайти окуляри та інше.
Це дуже важливий крок, оскільки він дає позитивний досвід реагування на гостру стресову ситуацію, підвищення впевненості в собі та власних силах. А значить ‒ у майбутньому в особи буде більше шансів бути продуктивною у складних ситуаціях.
III крок: П – питання (спонукання до роздумів)
Ставимо питання, які стимулюють раціональне, а не емоційне.
Наприклад: порахуй і скажи, скільки людей зараз перебуває у сховищі; як краще дістатися до лікарні – на авто чи пішки; знайди та назви всі предмети синього кольору, які ти бачиш тощо.
Переведення уваги з емоційного та соматичного на вербальне та ментальне, сприяє попередженню виникнення ПТСР (посттравматичний стресовий розлад).
IV крок: У – усвідомлення того, що сталося
Травма перериває зв'язок між нашою реальністю (адаптивними можливостями) та взагалі тим, що буде. Тут важливо в першу годину після травми повернути людину назад у її реальність.
Дуже важливо проговорити з людиною те, що було перед травмуючою подією і що буде після неї. Важливо також багаторазово наголосити, що ця подія закінчилася (навіть якщо через 5 хв знову буде сирена або обстріл, але ця конкретна вже закінчилася).
Це допоможе попередити «застрягання» в ситуації, що травмує, та постійне повернення до неї в майбутньому. Тобто було-сталося-завершилося-йдемо далі.
Рекомендації щодо надання першої психологічної допомоги можуть бути корисними не лише для фахівців, таких як соціальні працівники, лікарі, психологи, але й для кожної людини, яка, ставши свідком трагічної події, не залишатиметься байдужою і прийде на допомогу.
Переглянути відео з тренінгу «Психологічна допомога дітям, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, надання першої психологічної допомоги у кризових ситуаціях» можна за посиланням.
