ЗАПИТАННЯ ПСИХОЛОГУ: як впоратися з агресією в дитини?

Психологи Гуманітарного штабу Ріната Ахметова продовжують відповідати на онлайн-запитання мешканців Донбасу й переселенців, яким необхідна консультація. Найактуальніші з них публікуємо на нашому сайті.

Запитання: Вітаю. Мене звати Наталя. У мене двоє дітей: старшому синові 10 років, а молодшому 6. Два роки тому ми переїхали до Харкова з Горлівки. Після п’яти днів, проведених із дітьми в підвалі через обстріли міста, ми прийняли рішення виїхати на безпечну територію. Старший син плакав, говорив, що не хоче їхати з дому. А молодший Богдан був спокійний і мовчазний. У Харкові старший пішов у школу, а молодший у дитячий садок. Вихователі говорили про те, що Богдан замкнута дитина, чого раніше за ним я не помічала. Але подумала, що це пов’язане з новим колективом. Через приблизно п’ять місяців після переїзду в Богдана почалися спалахи гніву. Це проявлялося вдома. Він часто кидався з кулаками то на мене, то на брата. Спочатку я пояснювала, що так поводитися не можна, що мені боляче, але це не допомагало. Потім я почала давати Богдану здачі, і він перестав бити мене. Але тепер він постійно розпускає кулаки в дитячому садку. Нам навіть довелося перейти в інший садок. Вихователі постійно скаржаться, вдома я проводжу бесіди, але нічого не допомагає. Як мені бути?

Відповідає Марина Сорокіна, координатор Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова:

Наталю, вітаю. З великою ймовірністю можна сказати, що агресивна поведінка Богдана пов’язана з тим, що дитина пережила травму війни. Ви пишете про те, що зміни в поведінці дитини почалися після того, як ви переїхали на безпечну територію. Прояв агресії щодо інших дітей або дорослих є досить частим явищем у дітей, які пережили травматичну для психіки ситуацію. Той факт, що дитина під час обстрілів або самого переїзду поводилася спокійно, не говорить про те, що пережиті події пройшли для неї безслідно. Вихователі в садку зазначали, що дитина замкнута. Будь-які зміни в поведінці дитини – це привід насторожитися.

Як допомогти дитині в ситуації, що склалася?

• Насамперед, обов’язково зверніться до психолога по очну консультацію.Вви пишете про те, що почали бити Богдана у відповідь. Метод цей швидше призводить до прямо протилежних від бажаних результатів. Стан дитини залишився без змін, але вона змістила свою агресію з вас на інших дітей. Відповідаючи дитині агресією на агресію, дорослий лише переконує дитину, що такий метод допустимий. А ще Богдан зрозумів, що ви сильніші, тому змістив агресію на дітей. Ви пишете, що вихователі часто скаржаться на дитину, і ви вдома її лаєте й караєте. Виходить, що ваш син перебуває в стані напруги й у садку, і вдома. У результаті дитина може ще сильніше злитися й ображатися на вас.
• Спробуйте зрозуміти причину спалахів агресії в Богдана. Спокійно й доброзичливо поговоріть із ним. Обов’язково сядьте так, щоб ваші очі були на рівні очей дитини, і скажіть: «Я бачу, щось розлютило тебе дуже сильно». Так ви даєте дитині зрозуміти, що розумієте її почуття. Коли Богдан трохи заспокоїться, можна запитати що саме викликало в ньому таке сильне почуття.
• У жодному разі не карайте дитину вдома. Найімовірніше, Богдан вже поніс покарання в дитячому садку.
• Запропонуйте синові кілька варіантів прояву агресії соціально-прийнятним способом. Можете влаштовувати вдома бої подушками. Можна рвати або бгати папір. Бити кулаком по м’якому кріслу.
• Забезпечте вдома емоційно теплу атмосферу. Обіймайте дитину. Говоріть, що любите, дайте їй зрозуміти, що ви приймаєте її такою, якою вона є.
• Стабілізувати емоційний стан допомагають малювання, ліплення, ігри з піском і водою.
• Перед сном дуже добре проводити ритуал. Можна укладаючи сина в ліжко, запропонувати поділитися враженнями про минулий день. дитина отримає можливість побути з вами, розповісти про свої переживання або радощі. Це допоможе налагодити емоційний контакт між вами й сином, а дитина отримає можливість відкрито говорити про свої почуття.

Важливо розуміти, що в такі моменти дитина гостро потребує вашої допомоги й допомоги фахівця психолога.

***

Поставити онлайн-запитання психологу можна тут.